Нещодавно громадськість сколихнула новина про те, що в Україні вперше фізичну особу визнали банкрутом і дозволили їй не сплачувати частину боргу. Як результат, простір мережі Інтернет заповнила інформація з різноманітними схемами банкрутства фізичних осіб.
Людиною-банкрутом стала пенсіонерка із Харкова Тетяна Осипова, якій списали 300 тисяч боргу. Це підтвердило рішення Харківського господарчого суду. Рівненські банкіри та юристи активно обговорювали цю подію, проте офіційно для матеріалу коментувати відмовилися, адже це одиничний випадок, а, як відомо, одиничні випадки загальною судовою практикою до уваги не будуть братися, крім того, нині відсутнє роз’яснення щодо цього Міністерства юстиції і немає ще рішення останньої інстанції. Тож робити висновки та давати поради щодо цього рано. А це означає, що подібні справи, скоріше всього, закінчуватимуться не банкрутством позичальника, тому йому доведеться виплатити всі штрафи та пені, нараховані банком за час неплатежів, та й ще проплатити суди всіх інстанцій.
Один з рівненських юристів припускає, що подібне рішення могли прийняти у Харкові завдяки фінансовому сприянню, інший зауважує, що у Рівному виносили рішення суду про банкрутство фізичної особи-підприємця, але аж ніяк просто фізичної особи.
Незалежний експерт фінансового ринку Роман КОЛОДЕНЕЦЬ наголошує, що можна визнати людину недієздатною, а от неправоздатною не можна. На його думку, у Харкові сталася правова колізія, що не підкріплена жодними законами. Разом з тим експерт зауважує: банки складають договори таким чином, що за жодних обставин не втратять свого, а позичальнику, який вирішив у будь-який спосіб не сплатити, доведеться виплачувати ще й штрафи та пені. Адже ніхто не примушував позичальника брати кредит на таких умовах, на яких він його взяв. Це виключно правове рішення позичальника. Банк за нинішніх обставин в країні готовий піти назустріч і реструктурувати кредит чи дати кредитні канікули, але для цього банк і позичальник повинні спілкуватись. Якщо ж позичальник шукатиме вирішення своїх проблем у юристів, то йому слід пам’ятати, що договір він укладав з банком, і банк з нього своє вимагатиме, а юристи надають тільки консультаційні послуги і ніяких зобов’язань незалежно від розвитку подій не несуть.
Цікаво, що нині простір мережі Інтернет заповнила інформація типу “тепер просто не платить за кредитом”, де пропонується схема фіктивного банкрутства фізичної особи. Беруться “банкрутити” фізичних осіб різноманітні організації та одиничні адвокати, вони пропонують свої сценарії розвитку подій фіктивного банкрутства. Деякі позичальники вже пристали на їхні пропозиції.
“Дієва” процедура фіктивного банкрутства, взята з Інтернету
1. Позичальник – фізична особа реєструється як підприємець.
2. Після реєстрації СПД-боржник знаходить іншого СПД (ним може бути навіть друг), укладає договір (фіктивний), формує перед ним борг і збирає документи, що підтверджують заборгованість.
3. Упродовж місяця після виникнення боргу фізична особа – підприємець зобов’язана звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство. Впродовж 5 днів з цієї миті суд повинен ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів. Тобто банк вже не матиме права нараховувати боржникові неустойку за невиплату кредиту.
4. Після цього суддя призначає розпорядника майна боржника, кандидатуру якого пропонує кредитор – ПП (все той же знайомий боржника). Далі настає процедура продажу майна банкрута для погашення боргів, пов’язаних з підприємницькою діяльністю і його особистими зобов’язаннями. Часто, до цього моменту, всі квартири і машини вже переоформлені на родичів і друзів, окрім майна, яке знаходиться в заставі банку. Саме його і продає “знайомий” арбітражний керуючий-ліквідатор за поточною ринковою вартістю, яку встановлює вже його “знайомий” експерт-оцінювач.
5. Оскільки нині знайти покупця на таку квартиру або машину досить складно – ймовірно, перший конкурс з продажу пройде безрезультатно. А до другого – вартість майна знижується на 30%. У результаті, після черги невдалих торгів, вартість застави впаде значно і її придбає родич або друг боржника, а потім віддасть банкрутові. Законодавство це не забороняє!
6. Життя підприємця, а відповідно і колишнього позичальника, починається “з чистого аркуша, а не до кінця задоволеному банку залишається лише правильно показати заборгованість в бухгалтерському і податковому обліку і мінімізувати податки.
Схему з Інтернету ми запропонували юристам для аналізу. Вони прокоментували це так:
— Суд навряд чи стане розглядати подібну справу “підприємця”, якщо реєстрація СПД відбулась після отримання кредиту.
— Навряд чи вдасться переконати суд, що придбані в кредит нова іномарка чи квартира пов’язані з підприємницькою діяльністю. Адже, на думку одного з юристів, зробити банкрутом можна лише підприємця, що взяв кредит на розвиток бізнесу.
— Подібна схема не спрацює, якщо суд призначить “не того” арбітражного керуючого, а відповідно буде не той оцінювач. Крім того, нерухомість може викупити “не знайомий позичальника”, а скажімо, працівник банку.
— Згідно із Законом України “Про відновлення платоспроможності”, договір, який заключений боржником із зацікавленими особами, в результаті якого кредиторам можуть причинені збитки, може бути визнаний господарським судом недійсним.
— Для реалізації цієї схеми необхідно мати біля десяти подібних рішень судів різних інстанцій, що вже набрали чинності.
— А також варто згадати, що кримінальної відповідальності щодо процедури фіктивного банкрутства ще ніхто не скасовував.
Також юристи вважають, що уникнути боргів, які отримані фізичною особою (не підприємцем) шляхом визнання банкрутом фізичної особи підприємця неможливо. Тож на їхню думку, подібна схема скоріше всього не спрацює і є, по-народному кажучи, лохотроном. Тож позичальника, який погодився на подібний експеримент, чекає несподіваний для нього сценарій.
![]()


