Парк на Грабнику — одна з маловідомих, але важливих сторінок історії Рівного. Його витоки сягають ще XVIII століття, коли на цій території було закладено грабовий гай. Саме він і дав назву місцевості, яка згодом перетворилася на окремий міський простір із власною історією.
Активний розвиток Грабника розпочався вже у міжвоєнний період. У 1926 році технічний відділ міського магістрату розробив генеральний план забудови території площею понад 60 гектарів. Простір поділили на майже три сотні ділянок, більшість із яких передали під індивідуальне житло. Тут селилися польські осадники, а також лікарі, вчителі, військові та заможні мешканці міста.
Європейська концепція планування
Особливістю Грабника стала його унікальна структура. Центральним елементом плану мав бути міський парк, навколо якого формувалися вулиці у вигляді дуг, з’єднані радіальними напрямками. Такий підхід був натхненний концепцією “міст-садів”, популярною в Європі на початку XX століття.
Ідея, запропонована англійським соціологом Ебенізер Говард, передбачала гармонійне поєднання міського комфорту з природним середовищем. Саме цю модель намагалися реалізувати і в Рівному, створюючи новий житловий район із зеленим серцем.
Закладення парку і його розквіт
У 1933 році, після викупу землі у князя Любомирський, розпочалося безпосереднє створення парку. Його площа становила близько чотирьох гектарів. Тут висадили понад півтори тисячі дерев, облаштували доріжки та відпочинкові зони.
Перший символічний саджанець посадив тодішній голова міської ради Тадеуш Шемплінські. Спершу парк носив ім’я президента Польщі.
Після Другої світової війни назви змінювалися відповідно до політичної епохи: парк іменували на честь Сталіна, згодом — Хрущова, а пізніше він став Жовтневим.
У 1950-х роках це місце було справжнім центром культурного життя Рівного. Тут проводили виставки досягнень сільського господарства, масові гуляння та святкові заходи. У парку діяв літній кінотеатр, працювала сцена для виступів, танцювальний майданчик із живою музикою, атракціони для дітей.
Людмила Фесун у Фейсбук – спільноті “Старе місто.Рівне історичне” опублікувала унікальні знімки з історії парку:
Занепад і зникнення
З часом значення парку почало зменшуватися. Розвиток і розширення парку імені Тараса Шевченка поступово відтіснили Грабник із центру міського життя. Він втрачав популярність, занепадав і врешті опинився поза увагою.
Наприкінці 1970-х років парк фактично припинив існування — територію вирубали, а сам зелений простір зник із карти міста.
Сучасний Грабник
Сьогодні на місці колишнього парку сформувався новий культурно-освітній осередок. Тут розташований комплекс Палацу дітей та молоді з відкритою сценою, створено сучасний благоустрій території. Також збудовано Рівненську дитячу музичну школу №2.
Попри те, що від старого парку не залишилося майже нічого, ця територія продовжує виконувати важливу роль у житті міста — вже в новому форматі. Історія Грабника нагадує про те, як змінюється міський простір і як важливо зберігати пам’ять про його минуле.
Нагадаємо, парк на Грабнику у Рівному планують оновити в межах міжнародної ініціативи «Інтегроване міське відновлення в Україні». Перший робочий візит у межах цього проєкту вже відбувся за участі представників міської ради та міжнародних експертів. Ініціатива реалізується за фінансової підтримки урядів Німеччини та Швейцарії й передбачає комплексний підхід до розвитку міських територій.
Читайте також: Парки Рівного: місця для прогулянок, відпочинку та історичних відкриттів
