28 вересня православні християни відзначають особливе свято, яке має давню історію та глибокий духовний зміст. Цього дня Церква вшановує Собор преподобних отців Києво-Печерських, що спочивають у Ближніх печерах.
Саме ці ченці, які своєю вірою і подвижництвом прославили Києво-Печерську лавру, були канонізовані як святі й знайшли останній притулок у печерах святині. Святкування започаткували ще у XVII столітті. Спершу воно припадало на першу суботу після Воздвиження, однак 1886 року митрополит Київський Платон переніс його на 28 вересня. У старому стилі ця дата відповідає 11 жовтня.
Які ще свята відзначають
Крім цього, православний календар на 28 вересня містить пам’ять ще кількох святих. Серед них преподобний Харитон Сповідник, пророк Варух, благовірний князь В’ячеслав Чеський, а також мученики Олександр, Алфей, Зосим, Марк-пастух, Никон, Неон, Іліодор та інші. Віряни у цей день звертаються до святих отців Києво-Печерських із молитвами за здоров’я, злагоду в родинах та душевний спокій. У молитвах традиційно промовляють слова «Моліть Бога за нас», просячи підтримки й заступництва.
Повірʼя, в які вірив народ
У народній традиції ця дата відома під назвою Харитонів день. Його репутація вважається непростою, адже здавна вважалося, що цього дня краще уникати зайвих клопотів і навіть без потреби не виходити з дому. Селяни вірили, що в ніч на Харитона сняться віщі сни, які не можна розповідати іншим. Також існували перестороги щодо лихого ока, особливо від темнооких людей, тому намагалися оберігати себе від зустрічей із тими, хто міг нашкодити.
Традиції
Вважалося, що якщо молодята спечуть цього дня пиріг чи булочки з медом і пригостять ними сусідів, то їхнє сімейне життя буде щасливим і солодким. Також Харитонів день вважався вдалим для весіль. Проте застереження Церкви залишаються актуальними: цього дня не можна сваритися, проявляти заздрість чи жадібність, зберігати злість або відмовляти у допомозі тим, хто її потребує.
Чого не варто робити
Серед заборон, які побутували у народі, були досить суворі: не можна було починати нових справ, адже вважалося, що вони зазнають невдачі. Також не радили вирушати в далеку дорогу, бо шлях буде тяжким і непередбачуваним. Заборонялося виносити сміття, мити чи підмітати підлогу, адже разом із непотребом можна було позбутися власної удачі. Навіть скарги на життя чи розповіді про власні плани вважалися поганою прикметою, бо могли накликати біду.
Прикмети
Прикмети, пов’язані з цим днем, допомагали визначити і майбутню погоду. Якщо дув холодний вітер, то чекали теплого літа наступного року. Ясна та сонячна погода обіцяла сувору й сніжну зиму. Якщо ж листя падало на землю тильною стороною догори, то очікували врожайну осінь. Особливо уважно селяни придивлялися до птахів: якщо гуси летіли високо в небі, це вважалося знаком повеней узимку. А коли кури сиділи нахохлившись, це свідчило про наближення похолодання.
