Нещодавно секретар міської ради та в.о міського голови Рівного Віктор Шакирзян оприлюднив свій звіт за два роки, відколи почав виконувати обов’язки мера. Одна із ключових тем, яка червоною ниткою проходить крізь його звітність, це інклюзія.
На відео, яке опублікували в соцмережах Віктора Шакирзяна, розповідається про основні інклюзивні проєкти у нашому місті.
Про що йдеться у звіті щодо інклюзії
Серед досягнень у царині інклюзії за два роки виконання обов’язків мера Шакирзяном говориться про таке:
- Для людей з вадами зору вклали 1500 кв. метрів тактильної плитки.
- Облаштували понад 3 тисячі метрів понижених бордюрів.
- У комунальну власність придбали 26 низькопідлогових автобусів.
- Встановили інклюзивну громадську вбиральню.
- Встановили перший інклюзивний спортмайданчик на Гідропарку.
Також говориться про те, що запрацював перший муніципальний коворкінг, який, як показали тестування від людей з інвалідністю, доволі доступний. А ще завдяки Благодійній організації «Фонд Віктора Шакирзяна» у Рівному відремонтували аварійні сходи біля драмтеатру. Крім того, встановили 95 оповіщувачів на світлофорах.
Що обурило активістів «Опори»: «Доступність тільки на словах!»
На сторінці Громадянської мережі ОПОРА у Рівному з’явилося повідомлення, у якому активісти висловили своє ставлення до цього звіту.
Доступність тільки на словах. Нова бруківка і тактильна плитка — це не все, що потрібно, аби місто та громада стали по-справжньому доступні.
Безбар’єрність — це найперше про рівні можливості: цифрові, побутові, робочі, комунікаційні та інші. Це про врахування інтересів жителів громади під час прийняття важливих рішень та, зокрема, подій, які для них організовують.
Статут громади — це теж один із способів забезпечити безбар’єрність у громаді. Адже він про включеність жителів у публічні процеси. І ми знову спостерігали, як цим знехтували.
8 ранку, 1 вересня. Чи вдалий це день та час для звіту в.о. голови ради? Питання риторичне.
У 60-тій статті Статуту Рівненської громади вказано, що звітування має відбуватись до 1 вересня.
Тобто не в той же день.
Про час в Статуті не вказано, на жаль. Втім, це не забороняє чиновниками прислухатись до здорового глузду і призначити звіт на доступну для більшості годину.
Але йдеться навіть не про помилкове трактування статуту чи про невдалий час. Мова про підхід, повагу до громадян та щире бажання влади бути відкритою.
Вже вдруге ми цього не бачимо в діях. Лише на словах.
Хто підкаже і покаже, як зробити краще?
На критику інших рівнян щодо власної роботи, у відео Віктор Шакирзян відповів цілком лаконічно:
– Напевно люди або не так розуміють, не так сприймають, або чогось іншого хочуть. Просто інколи буває, що ми завжди любимо критикувати. А ніхто не може показати, як зробити краще, – коментує Віктор Шакирзян на відео звітності щодо своєї роботи.
Однак, уся справа у тому, що ніхто підказувати та показувати не повинен – усе давно розтолковано, описано, виміряно, прийнято на законодавчому рівні. Це ціла низка документів та рішень.
Ключовими, для прикладу, можна навести такі:
- Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні
- Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року
- Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю
- А окремо щодо доступності міст, архітектури можна дізнатися із Державних будівельних норм, для зручності передбачений окремий розділ – “ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд».
Усі ці, а також чимало інших документів, у цій сфері Вікторові Шакирзяну, без сумніву, відомі, тож очевидно, що нинішній виконуючий обов’язки мера додаткових підказок не потребує. Тому можна очікувати ще активнішої роботи у цій царині.
Доступність, яку треба розвивати
Без сумніву, зазначені у звіті досягнення у царині іклюзивності, немає сенсу підважувати. Проте, варто зазначити, що 3 кілометри понижених бордюрів – це добре, але місто портребує повсюдно понижених бордюрів, правильно встановлених пандусів (згідно з нормами уже згаданих ДБН), ще більше тактильної плитки. Й багато чого іншого, що зараз, зважаючи на кількість мешканців, які отримали інвалідність через війну, як ніколи «на часі».
Адже місто Рівне лише прямує до інклюзивності, а не вже її набуло.
Залишається сподіватися, що ці досягнення знайдуть своє місце у наступному звіті міського голови Рівного (і не важливо, хто на той час працюватиме мером).
