І останні стануть першими

Виробники товарів широкого вжитку постраждали від кризи менше за інших, але не вони виведуть економіку країни з рецесії.

Узагальнений портрет компанії, яка не надто постраждала від кризи, виглядає приблизно так. Це виробник або продавець товарів і послуг повсякденного вжитку, який не має великих боргів і мало залежить від імпорту. Ще одна деталь — після різкої девальвації гривні такій компанії вдалося більш-менш ефективно оптимізувати витрати.
Криза в Україні розвивається за класичним сценарієм: найбільших втрат зазнають підприємства, які займаються будівництвом чи продажем нерухомості, а також виробляють чи продають товари тривалого користування як для комерційних клієнтів (сировина, обладнання, матеріали), так і для звичайних споживачів. Статистика така: лідери падіння — будівельні компанії, обсяг робіт яких у січні–березні знизився на 56,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Промислове виробництво в цілому скоротилося за цей самий період на 31,9%, насамперед за рахунок важкої індустрії. Зокрема, в металургії падіння становило 43,3%, у машинобудуванні — 54,6%.
Сільське господарство залишається єдиним зростаючим сектором економіки. У січні–лютому агропромислове виробництво збільшилося на 1,1%, хоча це пов’язано не лише з високим попитом, а й з гарним фінансовим становищем багатьох аграрних компаній після рекордного врожаю зернових минулого року. Крім того, незначно постраждала від кризи й сфера послуг. Обсяг наданих послуг у січні–лютому зменшився лише на 11%.
Така пропорція падіння різних ринків є типовою в період рецесії. Компанії відмовляються від видатків, які можна відкласти. У першу чергу від інвестицій в основний капітал — будівництва нових потужностей, оновлення обладнання. Подібним чином діють і приватні особи. Крім того, споживачі перекроюють свої бюджети на користь витрат, які важко скоротити, — придбання харчів, одягу, оплата комунальних, транспортних і медичних послуг.
Поки що Україні вдалося уникнути масового безробіття, а доходи населення скоротилися незначно. За даними Держкомстату, в січні-лютому реальна середня зарплата (з поправкою на інфляцію) зменшилася на 13% порівняно з аналогічним періодом 2008-го. А рівень безробіття, за оцінкою Міжнародного центру перспективних досліджень, у I кварталі цього року становив 9–9,5% економічно активного населення віком 15–70 років (у IV кварталі минулого року цей показник досягав 6,4%). Але компанії й банки продовжують скорочувати персонал, а реальні доходи населення й далі зменшуватимуться через високу інфляцію, яка, згідно з прогнозом Світового банку, у 2009-му сягне 16,4%.
У промислових підприємств більше шансів першими подолати кризу. Спочатку – за рахунок компаній, орієнтованих на внутрішній споживчий ринок. Їхня продукція частково заміщатиме закордонні товари, які стали менш конкурентоспроможними після подорожчання долара на 75–80% за останні сім місяців. Згодом почне відновлюватися й попит на товари виробничого призначення, які Україна продає на зовнішніх ринках. Досвід виходу нашої країни з економічної кризи 1990-х свідчить, що обсяг капіталовкладень і промислове виробництво починають зростати раніше, ніж сфера послуг і торгівля.
Так, обсяг інвестицій в основний капітал збільшився ще у 1998 році, виробництво — у 1999 році, а роздрібний товарообіг і ВВП — тільки у 2000-му. Довгострокові капіталовкладення були драйвером зростання на початковому етапі відновлення економіки: у 2000–2004 роках обсяг інвестицій в основний капітал щороку збільшувався в середньому на 20,7%, а ВВП — лише на 8,4%. Швидке зростання на ринках споживчих товарів тривалого користування (автомобілів, побутової техніки) почалося пізніше — тільки після того, як із 2001-го реальні зарплати почали збільшуватися на 20–25% за рік, а з 2004–2005 років ще й банки почали активно кредитувати приватних осіб.
Коли закінчиться криза — невідомо. Це залежить від кон’юнктури зовнішніх ринків, що визначає попит на продукцію підприємств важкої промисловості України.
Криза може підштовхнути українську економіку до поступових структурних змін. Поки рівень продажу української сталі залишається низьким, зростає попит на вітчизняні комп’ютерні програми. Обсяг наданих послуг з розробки програмного забезпечення в січні–лютому збільшився на 31,1% (до аналогічних місяців 2008-го).  

Loading

Не пропускайте важливі новини Рівненщини Читайте ОГО у Google News
Підписатися
Поділитися:

Головні новини

Прокрутка до верху