У 2000 році кредитні вклади по Україні складали 53 мільйони гривень, тепер вони сягають один мільярд 688 мільйонів гривень. Відсоткова ставка кредитів у 2000 році була 37 відсотків, наприкінці 2005 року вона зменшилась до 17 відсотків, нині кредитна ставка становить 15,2 відсотка.
Минулий рік став експериментальним для впровадження задуму Кабміну погашати комунальні заборгованості замороженими вкладами в Ощадбанку колишнього СРСР. Судячи з результатів, експеримент вдався. За світло, газ та воду, використану населенням, держава сплатила 22 мільйони 228 тисяч гривень. Між іншим, і ще близько п’яти мільйонів гривень видала вкладникам готівкою. Проте директор Рівненського управління Нацбанку України Іван Чух не зовсім поділяє задум уряду з приводу утилізації заморожених вкладів. На його думку, і городянин, який сповна користується благами цивілізації, і той же селянин, котрому доводиться усе життя ходити за потребами на вулицю, в усіх були якісь заощадження в Ощадбанку. Але за новими правилами Кабміну виходить, що усі ці кошти (і селянина також) підуть на погашення боргів городян, у переважній більшості. Але розпорядження виносить не керівник обласного відділення Нацбанку, і корективи внести він також не може, тож пану Чуху залишається лише його виконувати. Як-от, наприклад, мораторій на видачу валютних кредитів, який введуть у вересні.
— Останнім часом більшість людей почали оформлювати частіше валютні кредити, ніж гривневі, адже вони дешевші, — розповідає пан Чух. — Проте чимало з них бажали збагатитися за рахунок банківської системи, не переступаючи закон.
Іван Чух пояснив, що клієнти спочатку оформлювали валютний кредит, конвертували отримані гроші у гривні та клали їх на гривневий депозит. Сенс операції у відсотках з депозиту, які вони заробляли майже на порожньому місці. Саме це, за словами начальника управління, і стало однією з причин обмеження видачі валютних кредитів.
Попит населення на американську валюту, зокрема, рівнян, цьогоріч знову зріс. Іван Чух пояснює це тим, що людей, мабуть, налякало підвищення цін на газ. Нині банки України вже продали населенню 27,2 мільйона доларів, натомість купили лише 12,7 мільйона. Така розбіжність призводить до дисбалансу на валютному ринку та подорожчання долара. Влітку минулого року вже спостерігався подібний ажіотаж, проте зупинити його змогли обмеженням. Пан Чух каже, що цьогоріч такого не буде, тобто, коридор коливання пройде впродовж року стабільно. Гривня — не дешевшатиме. Долар — не дорожчатиме.
Перелом-2000
Прес-конференція рівненського управління Нацбанку, яка відбулася у вівторок, приурочена до Дня банківських працівників, який відзначатимуть 20 травня. У цей день 15 років тому вступив у дію Закон України про банки і банківську систему, відповідно, створився Національний банк України. Тоді банківська система починалася з кількох комерційних банків та по філії Нацбанку в кожній області.
Чимало банків не вижили, не витримали інфляцію в 1994 році, яка зросла на 10 тисяч відсотків, обвал гривні та ріст доларового курсу у серпні 1998-го. Банківська система в Україні була ненадійною, нестабільною. Такі коливання протривали до 2000 року. За словами пана Чуха, цей рік був переломним як для економіки держави, так і для банківської системи.
— Якщо раніше ми хвалилися лише зменшенням спаду економіки, то після 2000-го вже звітували про його ріст, постійне нарощування обсягів виробництва, — пригадує Іван Чух.
З того часу вартість кредитів значно зменшилась. На думку пана Чуха, це дозволяє користуватись такою послугою, як кредит, більшій кількості людей.
— Якби не банківський кредит, то багато людей не могли б сьогодні дивитися свій телевізор, користуватись пральною машиною, газовою плитою, — продовжує пан Чух.
Нині на Рівненщині розміщено 26 балансових установ та 300 територіальних відокремлених безбалансових відділень. Питома вага кредитів населення по Рівненській області становить 34,6 відсотка. На Рівненщині залучено 1 мільярд 300 гривень банківських вкладів. З них — 930 мільйонів гривень — населення. Це — 73,7 відсотка від усіх вкладів. Валютний резерв держави нині складає майже 20 мільярдів доларів. Для наочності — такий приклад: якби в Україні сталася катастрофа, яка б вивела з ладу усі життєво важливі для держави об’єкти, то кошти з резервного фонду забезпечили б їх безперебійну діяльність майже на місяць.
Банки не лопають. Вони – зливаються
Нацбанк — не небесна канцелярія, у ньому також існують проблеми. Найбільша з них, за словами Івана Чуха, це дуже низька капіталізація банків. Нині загальний статутний капітал становить лише два мільярда доларів (близько 13 мільярдів гривень). Для порівняння пан Чух навів приклад: в Австрії, де проживають дев’ять мільйонів чоловік, статутний капітал лише одного з банків становить 30 мільярдів доларів.
Отже, нарощування статутних капіталів — питання номер один для Нацбанку. Один з виходів — злиття двох банків. Через це їхні статутні капітали зливаються в один.
— Якщо рівняни помічали, навпроти ЦУМу знаходиться біла будівля з синіми вікнами. Раніше ця установа мала назву “МТ Банк”. Тепер він називається “Індустріал Банк”. Це не тому, що попередній банк “лопнув”. Просто вони злилися з “Індустріал Банком”. А назву залишили цю, тому що вона, мабуть, звучить краще, — пояснив пан Чух. — Через це їхній статутний капітал суттєво збільшився. Відповідно — збільшилися можливості банківської системи.
