У жіночій яйцеклітині міститься одна статева X-хромосома, а в чоловічому сперматозоїді може бути як X-, так і Y-хромосома. Якщо яйцеклітина запліднюється сперматозоїдом, що несе X-хромосому, народжується дівчинка, а якщо сперматозоїд містить Y-хромосому, — то хлопчик. У принципі, сучасні медичні технології дозволяють відокремити “чоловічі” сперматозоїди від “жіночих” і шляхом штучного запліднення яйцеклітини такими “одностатевими” сперматозоїдами підвищити ймовірність народження дитини заданої статі. Але ця технологія дуже складна і практично не застосовується на практиці. Але, як відомо, там, де неспроможна техніка, допомагають… досвід і поради. І в цій статті ми спробуємо описати деякі “народні” способи програмування статі майбутньої дитини.
“Оновлення крові” — один відсоток ефективності
У європейських країнах лікарі намагалися прогнозувати стать дитини, спираючись на розроблену ними теорію “оновлення крові”. Відповідно до цієї теорії, кров в організмі чоловіка оновлюється кожні чотири роки, в організмі жінки — кожні три роки. Чия кров була “молодша” на момент зачаття дитини — такою і буде її стать. Щоб скористатися цим методом, треба розділити вік чоловіка (на момент зачаття) у роках на чотири, а вік жінки — на три, а потім порівняти залишки від ділення. Чий залишок буде менший — у того й молодша кров. На жаль, сучасні дослідження показали, що європейцям не вдалося зрівнятися зі східними мудрецями у точності прогнозів. Метод “оновлення крові” дає правильний прогноз у 51-52 відсотках випадків, тобто його ефективність — лише 1-2 відсотки. Утім, це не дивно — за сучасними даними, клітини крові насправді живуть максимум 3-4 місяці.
Поради наших сучасників
У наш час з’явилися ще два способи планування статі дитини. Перший з них ґрунтується на розрахунку дня, у який в організмі жінки відбувається овуляція. Відомо, що сперматозоїди, що несуть “чоловічу” Y-хромосому, живуть менше, ніж сперматозоїди, що несуть “жіночу” X-хромосому, зате рухаються більш активно. Тому якщо статевий акт відбувається у день овуляції, до яйцеклітини першими потрапляють “чоловічі” сперматозоїди, і через дев’ять місяців з’являється хлопчик. А якщо статевий акт відбувається за один-два дні до овуляції (нагадаємо, що сперматозоїди зберігають свою активність протягом трьох діб), то до моменту дозрівання яйцеклітини “чоловічі” сперматозоїди встигають загинути, і розвивається дівчинка.
Такий прогноз відповідає дійсності у 58-63 відсотках випадків, тобто ефективність цього способу планування статі дитини — 8-13 відсотків.
Хочете дівчинку — терпіть!
Другий “сучасний” метод планування пропонує майбутнім батькам… утримуватися від сексуальних контактів, якщо вони хочуть, щоб народилася дівчинка, і займатися сексом якнайчастіше, щоб народився хлопчик. Передбачається, що у випадку тривалого утримання в організмі чоловіка виробляються особливі антитіла, що інактивують сперматозоїди, які несуть Y-хромосому. Тому після утримання найбільш висока імовірність зачаття дівчинки, і навпаки.
При використанні такого способу планування лелека правильно виконує замовлення у 65-70 випадках із 100. Щоправда, парі, яка хоче, щоб народилась дівчинка, доводиться несолодко — період утримання повинен тривати не менше півтора місяця, а утримання повинне бути повним. Навіть кілька поцілунків здатні все зіпсувати.
Отже, виходить, що при використанні “народних” способів планування статі дитини, тобто таких, які не потребують спеціальних медичних процедур, імовірність успіху не перевищує максимум 10-15 відсотків. Вирішуйте самі: спробувати зробити “замовлення лелеці” чи ж покластися на волю природи…
