У спекотну літню пору завжди хочеться десь у чудовому затіненому місці скуштувати порцію смачного морозива. Шоколадне з горішками, пломбір із джемом, крем-брюле в глазурі — так важко визначитись… Виробники заморожених десертів стверджують, що кожне морозиво має свою поживну цінність, смакові властивості та особливості виготовлення.
Відрізняється жирністю
Основні види морозива відрізняються складом молочного жиру.
Пломбір (франц. рlombieres, від назви французького міста Пломб’єр) — це морозиво має найвищі смакові якості та підвищену поживність (жирність цього продукту 2-15%).
Вершкове морозиво дещо поступається пломбіру у ситності та калорійності, але має теж високі смакові якості, склад жиру у вершковому морозиві 8-10%.
Молочне морозиво містить у собі значно меншу кількість молочного жиру, ніж пломбір чи вершкове, — до 3,5% і рекомендується тим, хто прагне обмежити склад жирів у своєму раціоні.
Для плодово-ягідного морозива та фруктових льодів характерна відсутність молочних жирів. Для його виготовлення використовують свіжі й заморожені плоди та ягоди, пюре, натуральні соки, повидло, варення тощо.
М’яке із фруктами
— За способами виготовлення морозиво поділяють на загартоване та м’яке, — каже відомий виробник морозива у Рівному Володимир Черняк. — М’яким називається морозиво, яке виготовляється на підприємствах громадського харчування (кав’ярні, бари, ресторани), і його вживають одразу після виходу холодного десерту із фризера (приладу, що збільшує об’єм та поліпшує смакові якості продукту внаслідок насичення його киснем).
Сьогодні кафе та ресторани практично не виготовляють власного морозива, вони купують цю холодну смакоту у виробників та пропускають через спеціальне обладнання. А додавши до десерту фрукти, горіхи, шоколад, вершки, перетворюють холодну лакоминку на справжній солодкий шедевр.
Через сім етапів гартування
Загартоване морозиво виготовляється на підприємствах, що спеціалізуються на цьому.
Сам процес трудомісткий і потребує багато часу. Адже десерт, який ми так захоплено поглинаємо у спекотну пору, проходить довгий шлях від окремих інгредієнтів: молока, плодів, ягід, сахарози — до завершеного цілісного та смачного продукту.
Рецептів приготування суміші для морозива відомо дуже багато. Кожне підприємство має свою рецептуру, яку ретельно оберігає. Спеціально приготовлена маса нагрівається до температури 40 градусів. (За таких умов усі інгредієнти добре розчиняються та просіюються). Далі відбувається процес пастеризації, щоб майбутній молочний десерт не псувався і мав можливість зберігатися довго. При наступних процесах: гомогенізування та достигання — біла молочна суміш поступово починає перетворюватись на продукт, дуже схожий на морозиво. Гомогенізування забезпечує майбутньому десерту поліпшений фізичний стан та легку засвоюваність. А під час достигання жирові кульки стають твердими, білки набухають, а вода переходить із вільного стану у зв’язаний.
Потім готова маса заморожується у фризерах. А під час своєрідного холодного “збивання” збільшується в об’ємі на 80-100%, що значно вдосконалює смак морозива. Настав час фасування — викладання у форми. Розумні машини начиняють вафельні стаканчики та ріжки вже справжнім, але ще “сирим” морозивом. Ескімо на цьому етапі спочатку виливається у форми, а потім вмочується у шоколадну глазур.
Мені довелося скуштувати таке морозиво — воно нічим не відрізняється за смаковими якостями від того, яким поласує будь-хто з рівнян погожого літнього дня. Щоправда, одна відмінність таки є — воно значно тепліше. Адже до споживачів солодкий десерт доходить після загартування в холодильних камерах при температурі мінус 22 градуси, де воно і твердіє впродовж 12-24 годин.
Про смаки
не сперечаються
Фантазія та любов людська до цього продукту безмежна. Кожного року створюються нові цікаві рецептури. Світові виробники хочуть привабити покупців різноманітними “фішками”. Любителі здорового способу життя з нетерпінням очікують створення йодованого морозива. Російські морозивники стверджують, що воно вирішуватиме проблему йододефіциту. Дієтичне морозиво підійде тим, хто стежить за своєю фігурою. У цьому десерті знижений склад жирів та цукру. Виробники подумують також про виготовлення овочевих видів морозива. Такі продукти, кажуть, солонуваті на смак. Хворі на діабет сміливо можуть ласувати діабетичним десертом, що взагалі не місить цукру й до нього додається спеціальний вкладиш про якості продукту. Японські виробники вже давно практикують морозиво із додаванням риб’ячого жиру. Своїм смаком воно нагадує відомі японські суші.
Але рівненські виробники не поспішають дивувати своїх покупців всією цією екзотикою. І зосереджуються на традиційно солодких десертах.
— На жаль, — каже виробник морозива В. Черняк, — наші люди надають перевагу традиційним видам морозива і з осторогою ставляться до якихось нових продуктів. Виготовляти морозиво за оригінальними європейськими рецептурами досить ризиковано. Тому ми й зосередились тільки на виготовленн традиційного десерту. Адже споживачі хочуть морозива із смаком, який вони полюбили з дитинства.
![]()


