Але терпіння — корисна річ. Тим паче, коли організатори свята постаралися не заради “галочки”, і програма видалася досить цікавою й, свого роду, навіть захоплюючою. Принаймні, не кожного дня випадає можливість побачити на власні очі майстерність та вміння взводу спеціального призначення внутрішніх військ України. І в святковій програмі, присвяченій Дню призовника, показовий виступ спецназівців “купив” увагу нечисельної аудиторії. Мабуть, не один з призовників із заздрістю спостерігав за прийомами нападу-захисту “спеців” і мріяв у душі: “От би й мені так!”.
Із Божим благословінням і молитвою проводжав у ратну путь новобранців отець Юрій. Знаючи настрої сучасної молоді, священик не затримав надовго їхню увагу: “Знаю, що ви, молоді, не витримуєте довгих молитов”. По правді кажучи, розповідь отця Юрія, який зізнався, що свого часу служив у війську цілих три роки, стала напутнім словом-повчанням для рівненських рекрутів. І зовсім не дивним було почути з вуст священнослужителя побажання, щоб “командир попався інтелігентним, інтелектуальним і благородним”. Якщо перефразувати відоме прислів’я, то: “не родись красивим, а…везучим на командира”? Он як!
Але не будемо забігати вперед. Бо цьогорічним осіннім призовникам, як і всім їхнім попередникам, доведеться пізнати нелегку армійську науку (а ніхто і не приховує!), пройти крізь випробовування стосунків у колективі (ніхто не застрахований!) і повернутися, як висловився міський військовий комісар, підполковник Валерій Хомич, здоровими, міцними і щасливими!
