Відеоконкурс “Моє Рівне”, започаткований минулоріч, у 2013-му позбувся приставки “аматорський”, змінив умови участі конкурсантам, готує роздачу “рівненських слонів” та перетвориться на відеомарафон.
Нагадаємо, ІІ загальноміський конкурс відеоробіт “Відеомарафон Моє Рівне — 730” був приурочений саме до ювілею міста, який відсвяткували у серпні.
Свої короткометражки про Рівне цьогоріч надіслали значно менше охочих, аніж минулого року. Проте організатори переконані – конкурс удосконалюватиметься і матиме щорічне продовження.
А тим часом роздали переможцям місцевий “Оскар” – скульптури унікальних “Рівненських слонів” авторства художника, директора Рівненської дитячої художньої школи Артура Мартиненка.
“Малого” слона за вірність конкурсу отримав Яків Гумінський. Хлопець бере участь у конкурсі другий рік і дивує журі унікальною технікою – піщаною анімацією. Відома ця техніка стала завдяки переможниці конкурсу “Україна має талант” Ксенії Симонової. На відміну від неї, Яків малює не на піску, а на макових зернятах.
– Для мене це справжній релакс: борсатися у піску, воді, – зізнається Яків. – Минулого року я зробив 400 фото, а цьогоріч – тисячу, а потім об’єднав їх у слайд-шоу.
А от головну нагороду цьогорічного відеомарафону – “великого” “Рівненського слона” та планшет – отримав один із братів-близнюків Віктор Булига. за фільм “Рівне крізь призму часу – 2”.
– Спочатку ми задумали цей проект як листівки, які переливаються, пам’ятаєте, за Союзу було багато таких календариків? Картинки мали мінятися: старий вигляд певного місця у Рівному і сучасний. Але коли підрахували бюджет цього пректу, він виявився більшим, аніж необхідні гроші на створення відео, – зізнався Віктор Булига.
До речі, над створенням цього відео працювала правжня команда. Серед них фотограф та оператор Валерій Мартинюк та рівнянин, який нині має російське громадянство та мешкає у Тюмені, Андрій Веремчук.
