Ольга НЕСТЕРЮК,
директор ТзОВ “Агросвіт”:
— Звичайно, зменшилася кількість покупців. Збільшилася вартість товару від 60 до 90 відсотків, а деякі види товару подорожчали і на всі 100%. Це пов’язано із курсом долара та митом. Люди почали купувати менше й через зменшення зарплат. Вони змушені переходити на режим економії купують тільки найнеобхідніше. Менше ходять в гості, тому не купують подарунки. Для того, щоб привабити більше клієнтів, поки нічого робити не будемо. Почекаємо, як складатиметься ситуація надалі.
Валентина ШАМОНІНА,
творчий директор студії “Моне”:
Не замовляють візаж додому у зв’язку із тим, що немає весіль. Замовлення почнуть надходити ближче до весни. Щодо кількості клієнтів нашої студії, то вона не зменшилася. Це пов’язано з тим, що ми працюємо переважно зі своїми. Але й вони стали менш вибагливими в обслуговуванні. Якщо раніше після стрижки обов’язковим було миття голови та укладка волосся, то тепер все обходиться тільки стрижкою. Помити та укласти волосся тепер можна і вдома — вважають клієнти. Оскільки я працюю у цьому бізнесі вже давно, то можу сказати, що лютий і так є місяцем затишшя у салонах краси (всі очікують весну, коли вже знімуть головні убори), а у зв’язку із кризою ситуація складається ще гірше.
Олена ТРУБІЧКІНА,
співвласниця ПП “ЛедіFly”:
— Кількість замовлень таксі звичайно скоротилася — приблизно на 30%. І це відчула не лише наша служба, а й інші, адже ми спілкуємося з нашими колегами. Щоправда, нас рятує те, що ми надаємо й додаткові послуги, крім перевезення — це автоняня, автокур’єр. Мої знайомі та друзі й самі скорочують свої витрати на проїзд. Кажуть, що легше пройтися пішки. Зменшення кількості клієнтів, на мою думку, пов’язано не з тим, що люди панікують, як дехто стверджує. Просто одні втратили роботу, іншим не платять зарплату, тому вони економлять на таксі. Але ми не падаємо духом. Наш народ здатен все подолати. До того ж таксі — це такий вид послуг, який користуватиметься популярністю завжди. Треба буде і дитину з садочка забрати, і на роботу будуть запізнюватися, і в гості їздити. Наприкінці січня ситуація і справді була плачевною. Але зараз поліпшується. Робота у принципі є. До того ж ми стикнулися з тим, що до нас звертаються жінки, які хочуть у нас працювати. Але для такого невеликого міста, як Рівне, жіноче таксі не може мати більше десяти машин.
Алла ВОЗНЮК,
директор туристичної агенції
“Жюль Верн”:
— Зменшилася кількість туристів. Причому, як тих, хто їздив на відпочинок у дорогі тури, так і тих, хто купував дешевші. Путівки продаються у валюті (доларах, євро), а поки бояться витрачати. У тури Україною ще їздять — у Карпати, наприклад. Ще не відмовляються від поїздок у Єгипет. Далі — вже проблематично. Для приваблення клієнтів пропонуємо різноманітні акції та знижки. У принципі люди приходять, запитують. Думаю, що з настанням сезону кількість бажаючих відпочити відчутно збільшиться.
Ольга ЛУК’ЯНОВА,
директор ПП “Промпослуга” (ТМ “Страви козацькі”):
— У нашому бізнесі криза позначилася тільки на тому, що наші клієнти мають через неї проблеми. Ми працюємо з юридичними особами. Так от, магазини в сільській місцевості банкрутують, там зменшуються продажі. Через це вони не в змозі замовляти більше нашу продукцію. Але ми шукаємо нових клієнтів та розвиваємо інші форми роботи. Ми розвиваємо такий напрям, як доставка нашої продукції додому. Люди хочуть отримувати якісні продукти за прийнятними цінами. Тому така послуга популярна. Ми завжди тримали і тримаємо гарну якість наших товарів, незалежно від обставин та того, є криза чи немає. На людях не економимо. Пропонуємо споживачам знижки. І це дає нам можливість вижити. Можливо, за це наші клієнти нам, так би мовити, віддячують, обираючи нашу продукцію.
Мар’ян ГОДА,
директор ВАТ “Рівень”:
— Якщо це глобальна криза, то вона, безперечно, негативно впливає на все. Специфіка нашої роботи така, що коли люди отримують нормальну зарплату, стипендії, пенсії, то якусь частину своїх доходів готові витрачати на пиво. Тому нас більше турбує матеріальний достаток людей. Адже, маючи кошти, вони витрачають їх на придбання машин, техніки та іншого. А якісь вільні кошти — на відпочинок у пивбарі. Бо пиво не є продуктом першої необхідності. Вважаю, що обсяг придбаної продукції зменшився саме через погіршення матеріального становища громадян, бо наша галузь не може розвиватися окремо від промисловості в цілому.
![]()


