Навіщо це мені?
Здавалося б, жінки досі справлялися і самотужки, навіщо їм тепер помічник?
— Чоловіки йдуть разом з дружиною на пологи для того, щоби бути причетним до народження рідненької кровиночки — малюка із татовим носиком та маминими очками, — розповідає керівник Центру “Мама, тато, я”, психолог Катерина ЯРОСЛАВСЬКА. — Взаємна робота у пологах дарує відчуття єдності та того, що це дитина обох рідних людей.
Як пояснила пані Катерина, сімейні пологи потрібні кожному члену родини. Скажімо, мамі дуже важливо, щоб поруч була близька людина, якій вона довірятиме свої переживання, на яку зможе покластися — і в прямому, і в переносному сенсі слова.
— Тато завжди виступає по “зв’язках з громадськістю”, — розповідає психолог. — Він стає транслятором інформації ззовні, тому що жінка перебуває у пологовому потоці, її свідомість направлена всередину, на дитинку, і часто вона не здатна адекватно сприймати ситуацію чи слова медперсоналу. І тоді тато пояснює, що відбувається і що жінка повинна зробити: “Зараз ми подихаємо, а тепер треба походити…”
Крім того, присутність тата при народженні малюка формує у нього безумовну любов до дитини, унікальне взаєморозуміння від найперших днів. Чоловік більше не змушений нервово курити під стінами пологового будинку, гукати “Ну хто там?” і чекати, поки йому винесуть маленького “інопланетянина”. Він може допомагати маляті народитися і в перші ж хвилини взяти свою крихітку на руки.
Існує таке поняття, як імпринтинг — “запам’ятовування”, — пояснює Катерина Ярославська. — Це явище працює для всіх учасників процесу: коли народжується малюк, кого він бачить у перші хвилини та години життя, тих і вважає найріднішими та найближчими людьми. Так само і тато з мамою — кого народили та пригорнули до себе, те і наше.
Важко у навчанні, легко у пологах
Траплялося чути і “страшилки”, мовляв, надивиться чоловік на піт і кров у пологах — і втратить до жінки сексуальний інтерес. Однак, як стверджують психологи, така небезпека існує лише для неготових до священнодійства народження, хто не розуміє, що і за чим відбуватиметься.
— Небезпека втратити сексуальний інтерес до своєї дружини є у тих чоловіків, які йдуть на пологи лише для того, щоб отримати галочку у віртуальному списку досягнень, мовляв, от який я молодець — бачив, як дружина народжує, — каже пані Катерина. — Якщо чоловік не готується до цього дійства, то своєрідна естетика пологів може стати для нього шоком. Підготовлений тато розуміє, що кров, плацента, навколоплідні води — це необхідне для малюка оточення, завдяки якому він ріс, тому сприймає всі процеси спокійно. Але дуже важливо, щоб тато сам висловив бажання бути присутнім на пологах, бо це зовсім не той випадок, коли можна змусити чоловіка: “зараз ти хотітимеш!”. Але є й сімейні пари, у яких склалися стосунки таким чином, що татові краще б на пологи не йти. Усе це можна діагностувати, грамотний психолог здатен побачити нюанси взаємин і ще у процесі підготовки певним чином скоригувати.
Підготовка до сімейних пологів — це спеціальний курс занять, де пара оволодіває практичними вміннями та навичками спільної роботи у пологах, де вони вчаться розуміти одне одного навіть не з півслова, а з півпогляду та руху. Майбутні батьки тренуються разом проходити шлях пологів, аби потім не згадувати поспіхом, “що ще нам розповідали?”, а тіло саме пам’ятало, що і за чим робити. Та й пари, які пройшли спеціальну підготовку, краще взаємодіють з лікарями й на загал легше народжують.
Лікарі – за
Практика сімейних пологів знайшла підтримку серед лікарів. Більше того, медики стверджують: у зв’язку з тим, що все більше жінок народжують разом з чоловіком, зменшується кількість післяпологових ускладнень як у матері, так і у дитинки.
— Щойно жінка стає на облік, ми одразу розповідаємо їй про можливість народжувати разом із чоловіком, — каже завідувачка жіночої консультації пологового будинку №2 Ніла КОЗЯР. — І якщо спочатку жінки ще сумніваються, то ближче до самих пологів все більше й більше з них хочуть, аби майбутній тато був присутній у найважливіший момент. Випадки, коли жінка народжує сама, тепер трапляються все рідше — якщо пара з іншого міста, або тато змушений вдома доглядати старшу дитинку.
У лікарнях організовані всі умови для сімейних пологів: родзали більше нагадують звичайні кімнати. Самого тата не сприймають як стороннього спостерігача, не змушують сидіти у куточку і не рипатись, його допомога дуже цінується. Однак чоловік повинен чітко знати, коли його допомога необхідна, а коли краще просто не заважати лікарям робити свою справу.
— Тато може бути присутній не лише на природних пологах, — пояснює пані Ніла, — а й навіть тоді, коли жінці роблять кесарський розтин. Тоді новонароджене маля одразу викладають татові на груди — шкіра до шкіри, щоби полегшити малому адаптацію до навколишньої температури.
За роки роботи Нілі Козяр довелося приймати чимало сімейних пологів, і, на щастя, випадків, коли майбутні татусі поводилися неадекватно, було одиниці.
— З чоловіками на пологах практично не виникає проблем, — розповідає лікар, — ніхто не втрачає свідомість (сміється). Однак, якщо у чоловіка слабкі нерви, він може бути з дружиною під час переймів, а на сам момент народження дитинки вийти у коридор. Головне, аби і татові, і мамі було спокійно та комфортно.
Чим тато може допомогти
n
робити дружині знеболюючий масаж;
n
практикувати разом з дружиною спеціальні дихальні техніки;
n
заміряти тривалість та періодичність переймів;
n
поводити жінку по коридору чи палаті, щоб стимулювати родову діяльність;
n
допомогти дружині прийняти стимулюючу чи розслаблюючу позу;
n
підбадьорити та заспокоїти.
Де можна пройти підготовку до пологів
4
Школа батьківства, Центр планування сім’ї при пологовому будинку №2
тел. 62-92-78
Форма навчання: лекційно-практичні заняття у групах по 60-80 чоловік, 5-6 занять
Чому вчитимуть: гігієна вагітної жінки, харчування, передпологова підготовка, знеболення у пологах, грудне вигодовування, післяпологова контрацепція.
4
Центр “Мама, тато, я”
тел. 8 (067) 710-85-04
Форма навчання: лекційно-практичні заняття у групах по 3-4 пари (або індивідуально), арт-терапія, 15 занять.
Чому вчитимуть: харчування під час вагітності, психологія вагітної, комунікація з дитиною, передвісники пологів, перебіг пологів, природні техніки знеболення – дихання та масаж, гігієна мами, догляд за дитиною, грудне вигодовування, роль тата у пологах.
4
“Школа мам”
тел. 63-69-68
Форма навчання: лекційно-практичні заняття у групах по 3-4 пари, 8 занять
Чому вчитимуть: гімнастиці, масажу, техніки дихання, що взяти з собою в пологовий, догляд за дитиною, підготовка тата до пологів.
Як це було
Катерина ІВАНОВА, журналіст (мама):
— Коли ми з чоловіком дізналися, що у нас буде дитина, він одразу мені сказав: “Народжуватимемо тільки разом!”
І якщо у мене ще були якісь тіні сумніву, то у нього — жодних. Ми разом ходили на спеціальні курси з підготовки до пологів, тож знали майже покроково, що відбуватиметься і як себе поводити. Та все одно було відчуття страху: а чи впораюся? Однак, коли прийшов час Х, де тільки той страх подівся!
Чоловік мені дуже допоміг.
Я знала, що зі мною просто не може статися нічого поганого, адже поруч рідна людина. Сергій робив мені знеболюючий масаж, водив по коридору, спілкувався з лікарями і щось їм навіть допомагав. А я була як на іншій планеті, не відчувала плину часу і пам’ятала лише про нашу доцю.
Коли ж Софійка народилася і її поклали мені на груди – манюньку, ще з пуповинкою, ми обнялися всі втрьох і зрозуміли: у такі хвилини обов’язково треба бути разом, щоб розділити радість народження маленької і такої рідної людинки.
Сергій ІВАНОВ, підприємець (тато):
— Я не ставив питання, іти чи не йти з дружиною на пологи. Де ж іще може бути тато у той час, коли народжується його дитинка? Тоді, коли і дружині, і малюку так потрібна підтримка!
Я йшов на пологи для того, щоб захистити дружину, створити для неї та дитини комфортну та затишну атмосферу. Хотів, щоб вони відчували: це наше спільне свято. Так що Катя могла розслабитися і сконцентруватися на малечі. А доця, яка ще у мами в животику, чула наші голоси, знала: тут її чекають і мама, і тато. А ще, я не хотів почуватися “покупцем” — ось вам гроші, дайте мені мої 3500.
Зараз я вже не пригадаю, що і як відбувалося, — усе було немов на автопілоті. Весь процес тривав майже добу, це було випробування для всіх нас: і якщо дружина народжувала тілом, то я — мізками. Коли ж нарешті увечері дістався додому, то заснув просто на підлозі.
Чи вчинив би я так знову? Так. Пологи разом дуже об’єднують сім’ю.
![]()


