— Це наша друга акція, — розповідає одна з організаторів конкурсу Оксана Ігас. — Минулого року після конкурсу ми теж приїздили сюди. Взагалі, дехто з наших дівчат постійно приходить у будинок дитини поспілкуватися та погратися з дітьми. Тому й виникла ідея зробити для них свято. Я почувалася Дідом Морозом, ходячи з величезним мішком паличок та роздаючи їх дітям. Вони так щиро раділи!
А діти й справді тішилися неочікуваним святом. Мабуть, не треба й казати, що палички та морозиво були “знищені” у найближчі п’ять хвилин. А потім почалися забави із кульками.
— Я — Ялик, мені тли локи, глянь, які в мене шаїки, — від дитячих посмішок ставало тепло на душі. Однак коли чуєш, як діти називають мамами виховательок, стає дуже сумно та гірко…
![]()


