― Два роки тому батьки подарували мені маленьке, пухнасте руденьке кроленя. Воно вміщалося в татовій долоні й було зовсім беззахисним. Я назвав кролика Степаном. З того часу він став нашим улюбленцем, ― розповідає Антон. ― Живе кролик у великій клітці. Він має свою мисочку, поїлку та туалет. Я слідкую за чистотою в його помешканні, годую та підливаю воду.
Він, як усі вухастики, споживає капусту, моркву, яблука, сіно, зерно, спеціальний корм для гризунів. Влітку кролик живе на вулиці — пасеться на газоні, навіть їсть мамині троянди, бавиться у моїй пісочниці — риє там нори. На ніч я забираю його в дім, адже кролям шкідлива мокра трава. Взимку Степан гуляє по будинку.
Він любить моїх друзів, до всіх іде на руки. А ще дивиться мультики і полюбляє, коли йому чухають спинку. Також Степан любить, коли мама не бачить, гризти хатні рослини. Має наш вухастик подругу Соню — таку ж руденьку і пухнасту.
Всім дітям, які хочуть завести собі кролика, раджу спочатку прочитати щось про них. Потім переконати батьків, що це дуже хороша тваринка. Ну, й, звичайно, взяти всю відповідальність на себе: доглядати, годувати, слідкувати за чистотою в його клітці. Тоді ваша тваринка стане улюбленцем усієї сім’ї.
