“ОГО” цікавилась, як реагувати на неприємні тенденції та форс-мажорні ситуації у бізнесі
Можливість вчасно запобігти кризі чи вміло її ліквідувати залежить від ефективного планування та психологічної готовності керівництва підприємства. Відсутність цих складових, підкріплених впливом зовнішнього фактору — нестійкістю фінансового ринку, може призвести не тільки до економічної кризової ситуації, а й до банкрутства підприємства, кажуть фахівці. Та іноді радять ставитися до кризи позитивно: мовляв, вона може бути корисною й дає можливість мобілізувати колектив, задіяти ті ресурси, які до цього часу не використовувались.
Кризові ситуації неминучі для будь-якого підприємства, вважає директор Рівненської обласної організації Всеукраїнської громадської організації (РОО ВГУ) “Українська Асоціація Маркетингу” Олександр ГЛАДУНОВ.
— У серйозних ситуаціях кожен керівник приймає найбільш оптимальне рішення особисто, — каже пан Олександр. — Я, наприклад, знаю випадок, коли підприємство “прогоріло” через перепади курсу валют: були втрачені обігові кошти, з’явились великі борги, причому все це сталося з досить відомою у Рівному фірмою. А керівник почав рятувальні заходи з того, що на позичені гроші… гучно відсвяткував ювілей фірми. Запросив клієнтів, партнерів, працівників. Подолавши емоційну кризу у такий оригінальний спосіб, наполегливою роботою знову налагодив діяльність і вийшов на попередні рубежі. Це ще раз доводить: готових рецептів немає. Усе залежить від конкретних людей, їх оцінки ситуації. Повторюсь: найбільш успішні ті, хто ставиться до кризи як до хвороби, якою треба перехворіти — криза, перш за все, у нас в голові.
Кризові явища, за словами пана Олександра, можуть спровокувати різні причини. Скажімо, загальноекономічні: різкі зміни курсу валют, законодавства тощо. Грамотні менеджери, загалом, готові до таких явищ і навчилися швидко реагувати на зміну економічної обстановки в країні.
Вихід зі скрутної ситуації, на думку начальника головного управління економіки Рівненської облдержадміністрації Леоніда БІЛЯКА, — правильний “діагноз” і кваліфіковане “лікування”:
— Підприємству, як і людині, повинні поставити діагноз кваліфіковані лікарі і призначити шляхи подолання “хвороби”. Потрібно звернутися до аудиторських, консалтингових фірм, які могли б дати рекомендації щодо виходу із кризи.
Олександр Гладунов вважає, що запрошення консультантів, відвідання тренінгів у важкий для підприємства час недоцільне:
— Більш дієвим буде тимчасово призначити іншого керівника, який, можливо, має фах консультанта або досвід швидкого реагування на події. Такі приклади є. До речі, це може бути не одна людина, а так звана “група прориву”, в яку входять працівники, що емоційно налаштовані на позитивні зміни, бачать реальні шляхи виходу з кризи.
— Тренінги з антикризового менеджменту, які ми організовуємо, — хороший засіб підтримати персонал у тонусі та один зі способів самооцінки, аналізу можливих загроз, — каже Олександр Гладунов. — Однак вони мають більше попереджувальну, профілактичну дію. Якщо ж криза уже відбулася, сам тренінг або якісь консультації вже неактуальні.
Генеральний директор Рівненської АЕС у 1973-2002рр., віце-президент з питань капітального будівництва НАЕК “Енергоатом” у 2002-2005рр., а нині міський голова Кузнецовська, Володимир КОРОВКІН у виході з форс-мажорних ситуацій неабияке значення надає людському фактору:
— Усе залежить від того, хто керує підприємством, як людина ставиться до роботи, а також від колективу. У будь-якій ситуації можна знайти рішення.
— У критичній ситуації найперший крок менеджера — скорочення витрат, — вважає Олександр Гладунов. — Так чи інакше цього не уникнути. Зрозуміло, треба збільшувати й прибутки, але це питання завтрашнього дня, а витрати можна різко скоротити вже сьогодні.
Директор виробничної фірми “ЧІП” Олександр ЧЕПА з цього приводу висловився дуже лаконічно:
— Треба працювати!
Точка зору
“У бюджеті має бути закладений певний люфт”
Співзасновник спільного українсько-французького підприємства ТОВ “Грельєр-Брошукова” Ігор БРОШУК має власну точку зору. Він упевнений, що для кризових непередбачуваних ситуацій у бюджеті має бути закладений певний люфт (спеціальна стаття витрат — ред.).
— Якщо протягом року форс-мажору не стається, зекономлені кошти спрямовують на виплати премій працівникам, — каже він.
У колег пана Брошука тепер є досвід подолання реальної надзвичайної ситуації. Нагадаємо, що влітку нинішнього року на птахофабриці в с.Жобрин Рівненського району через аварійне відключення електроенергії порушилися кліматичні умови й загинуло майже 800 голів птиці.
За словами Ігоря Брошука, саме від такого випадку підприємство застраховане не було.
— Щоб у майбутньому запобігти подібним ситуаціям, ми навчали та тренували персонал, посилили дисципліну, а зараз ведемо переговори про страхування, — поділився пан Брошук.
Нині ТОВ “Грельєр-Брошукова” повністю вийшло на запланований рівень виробництва індичатини й упродовж наступного року планує збільшити його вдвічі. Незабаром це підприємство планує розширити асортимент продукції ковбасними виробами з м’яса індика та лінією напівфабрикатів.
З власного досвіду
“Ми розробили антикризову програму й знайшли столичних інвесторів”
За радянських часів завод залізобетонних виробів, що у Рівному, був одним із провідних у своїй галузі. Через невдалу реконструкцію лише за останні півтора року підприємство втратило основні технологічні лінії, а відтак — позиції серед виробників залізобетонних виробів та товарного бетону. Новий фінансовий директор ВАТ “Завод залізобетонних виробів” Володимир ЛИПКО впевнений, що за інших обставин цього можна було б уникнути.
— Для подолання проблем створили робочу групу з головних спеціалістів підприємства. Вона впродовж місяця розробляла антикризову програму, — розповідає директор. — Зараз ми досліджуємо ринки збуту та закінчуємо розробку бізнес-плану. Більше того, наразі менеджмент підприємства знайшов підтримку столичних інвесторів, переговори з якими тривали майже два місяці. За їх допомогою плануємо відновити всі лінії з виробництва залізобетонних виробів та товарного бетону на якісно новому рівні із застосуванням сучасних технологій, а також упродовж 2007 року відновити потужності підприємства. Плануємо вийти на виробничі показники рівня 80% і розширювати ринки збуту продукції.
Нині, за словами пана Липка, відкрите акціонерне товариство спеціалізується на блоках з пінобетону. На підприємстві виготовляють у місяць майже 400 кубометрів продукції, яка постачається на ринки Рівного та області.
— Експерти прогнозують, що наступного року обсяги будівництва в Рівному зростуть удвічі, тому маємо непогані шанси взяти участь у розбудові міста, — зазначив Володимир Липко.
Компетентно
Завбачливий господар застрахується
Добровільне страхування ризиків сьогодні ще не набуло широкого розповсюдження, вважає заступник директора Рівненської філії ЗАТ “Страхова група “ТАС” Олександр ФІЛЬКЕВИЧ. Потенційні клієнти страхових компаній або упереджено ставляться до цього виду послуг, або ж не можуть скористатися ними через відсутність коштів.
— Наприклад, у господарстві немає грошей на страхування, — каже пан Олександр. — Подеколи впливають і наслідки радянського менталітету. Тому наші працівники, які виїжджають на місця з приводу страхування ризиків, нерідко отримують відмову. Хоча є далекоглядні, завбачливі підприємці. Приміром, минулого року сільгосппідприємство в с.Зорі Рівненського району застрахувало посіви ріпаку й коли сильні заморозки завдали чималих збитків, отримало майже 50 тисяч гривень відшкодування.
— Ми пропонуємо для сільськогосподарських виробників такі програми, як страхування фактичних затрат на посів й вирощування сільгоспкультур, а також страхування майбутнього врожаю від вимерзання, випрівання, градобою, зливи, тривалих дощів, посухи, пожежі та інших ризиків, — каже начальник відділу страхування Рівненської філії ЗАТ “Страхова група “ТАС” Микола СОКОЛОВ. — У листопаді цього року озимину застрахувало 41 сільгосппідприємство Рівненської області на загальній площі 6,5 тисячі гектарів, що втричі більше порівняно з відповідним періодом 2005-го.
Окрім добровільного страхування сільськогосподарських культур, діють також програми добровільного страхування тварин — великої рогатої худоби, коней, свиней, хутрових звірів тощо.
Приміром, для того, щоб укласти договір страхування тварин, потрібно написати заяву, надати довідки ветеринарної служби про стан здоров’я тварин на момент укладання договору й запросити представника районного відділення Страхової групи для огляду тварин.
Передбачені також і пільги зі страхування:
1. При страхуванні тварин за всіма видами ризиків надається 10-відсоткова знижка;
2. Страхувальник, який протягом двох років безперервно страхував тварини у 80% від страхової (дійсної) вартості й не одержував страхового відшкодування, має право на знижку суми обчислених страхових платежів у розмірі до 20%;
3. При страхуванні протягом трьох років — 30% знижка.
Головний радник з питань персоналу голови правління ВАТ “Рівненський завод високовольтної апаратури” Володимир Малічевський також дотримується думки, що страхування допоможе зменшити фінансові втрати у форс-мажорних ситуаціях. Водночас він радить перед тим, як укласти угоду зі страховою компанією, все чітко прорахувати — від вірогідності ризику, його вартості до впливу на рентабельність підприємства.
![]()

