Лікарі вбили жінку?

Помираюча від раку жінка кричала від болю і благала вколоти їй знеболююче. Микола Галатюк, чоловік хворої, впродовж майже трьох тижнів звертався до головного лікаря Демидівської райлікарні Анатолія Домбровського, начмеда Людмили Кондратюк, щоб зарадили біді. Та відповідь була простою: наркотичного знеболюючого препарату — промідолу, який виписали хворій Лідії Галатюк, в лікарні не було. Бо, за поясненням лікарів, Харківський завод медичних препаратів припинив його випуск. Інші ж знеболюючі хворій вже не допомагали. Та, за словами пана Миколи, потім з допомогою журналістів передачі “Без табу” (телестудії “1+1”) вдалося з’ясувати, що на момент важкого стану його дружини, Харківський завод медпрепаратів продукував промідол. Отож, препарат був у наявності в райлікарні Демидівки.
За розповіддю Миколи Галатюка, його дружина лікувалася влітку минулого року в Луцьку, в обласній лікарні, в онкологічному відділенні, потім — у Рівненському онкодиспансері. І в обох впадках їй поставили діагноз: рак четвертого ступеня. А демидівські онкологи не взяли (!) до віри поставлені діагнози, висловивши: “Та ви придурюєтеся!” Звісно, пані Лідія тримала себе в руках, намагалася робити хатню роботу, намагалася… жити. Якийсь час її стан покращився, і, щоб черговий раз впевнитися, що хвора “придурюється”, медична комісія в складі недовірливих демидівських спеціалістів-онкологів завітала до помешкання Галатюків, завдавши Лідії як морального, так і фізичного болю. Як пригадує пан Микола, один з лікарів при огляді його дружини по-звірячи тиснув на місця ракових пухлин так, що метастази, які вже розійшлися по всіх органах, спричиняли дикий біль у хворої. Після візиту медиків Лідія, яка до цього часу ще ходила і хоч щось робила, вже не встала з ліжка. А через півтора місяця її не стало…
Коли ми зв’язалися з Миколою Галатюком, він поділився з нами своєю трагічною розповіддю, на останок додавши, що збирається подати позов у суд.