У жовтні нинішнього року Соціологічна група “Рейтинг” презентувала власний проект “РЕЙТИНГ РАДОСТІ”, який показав, що, незважаючи на кризу, епідемію грипу, вибори і багато інших обставин, які в той час вирували у нас в країні, українці знаходили місце радості і щастю у своєму житті.
Цього року вони презентували інший проект – “РЕЙТИНГ АНТИРАДОСТІ або що засмучує українців?”, метою якого є вивчити іншу сторону відчуттів українців, спробувати дати відповіді на більш складні питання з нашого життя.
Отже, найбільше засмучують українців рівень їх доходів (40% відповідей), стан їх здоров’я (31%), стан здоров’я їхніх близьких (25%) та невпевненість у майбутньому (21%).
Крім того, українців засмучує відсутність роботи, яка приносила б задоволення (15%) – у 1,5 раза більше, ніж відсутність роботи як такої (9%). Також частині опитаних (15%) не приносить радості їх житло, засмучує необлаштоване життя їх дітей (10%). Кожного десятого засмучують нереалізовані можливості і таланти, а також відчуття безвиході (7%), емоційний стан (5%), самотність (5%), хатня робота (4%), взаємини з дітьми (4%), стосунки з дружиною/чоловіком, шлюб (4%). Ще 3% засмучуються через сусідів, а також через заздрість оточуючих.
Варто наголосити, що лише 1% опитаних засмучує стан їх духовності і лише 2% — рівень їх знань.
Разом з тим 13% опитаних нічого не засмучує в житті – категорія так званих “круглих оптимістів”, серед яких переважна більшість молодь.
Разом з тим чверть молоді у віці 18-29 років невпевнені у своєму майбутньому, стільки ж – стурбовані відсутністю роботи, яка б приносила задоволення. Крім того, молодь засмучує здоров’я рідних та близьких. Лише молодь (і то лише 4%) турбує рівень їхніх знань.
Людей середнього віку більше турбує рівень їх доходів, починає більше турбувати як власне здоров’я, так і здоров’я близьких. Росте невпевненість у власному майбутньому, починають більше турбувати стосунки з дружиною/чоловіком, шлюб. У віці 40-49 років людей починає засмучувати їх сексуальне життя.
Старших починає турбувати необлаштоване життя дітей, взаємини з дітьми, стан здоров’я поступово виходить на передній план – 37% опитаних у віці 50-59 років і 67% у віці понад 60 років найбільше засмучує стан їх здоров’я.
Цікаво, що у віці приблизно 50 років відбувається певний переломний етап, коли власне здоров’я починає засмучувати людей куди більше, ніж здоров’я їх рідних та близьких.
Тут же простежується інша тенденція: чим менший рівень доходів людей, тим більше вони засмучені станом власного здоров’я.
І ще одна тенденція: вага прямо впливає на стан здоров’я людей. Так, чим більшою була вага у респондентів, тим частіше вони відповідали, що саме стан здоров’я засмучує їх найбільше.
Старших людей (50-59 років) з віком значно менше засмучує відсутність роботи, яка б приносила задоволення, менше засмучує стан житла. Проте кожного десятого турбує почуття безвиході.
Людей похилого віку (понад 60 років) все більше засмучує самотність, взаємини з дітьми, разом з тим, менше засмучує стан їхнього житла та рівень доходів. “Старість — на радість”: лише 7% опитаних у віці понад 60 років нічого не засмучує в житті.
На кожному з етапів свого життя, крім старості, люди в однаковій мірі засмучуються нереалізованими планами, можливостями і талантами.
Жінки мають більше приводів засмучуватися, ніж чоловіки.
Так, жінки більше стурбовані рівнем доходів, станом здоров’я (як власним, так і близьких), невпевненістю у власному майбутньому, необлаштованим життям дітей, своїм емоційним станом. Жінок більше засмучує хатня робота, самотність та почуття безвиході.
У свою чергу чоловіків більше, ніж жінок, турбують відсутність роботи, яка б приносила задоволення, нереалізовані можливості і таланти.
На основі відповідей респондентів на запитання “Що засмучує Вас найбільше у власному житті?” була складена своєрідна “матриця антирадості!.
Відповіді респондентів, які корелювались між собою, дозволили сформувати певні психологічні групи, їх 8:
1. “Невпевненість у власному майбутньому. Робота, яка не приносить задоволення. Рівень моїх доходів. Нереалізовані власні можливості, таланти. Відсутність роботи як такої”.
2. “Стан мого здоров`я. Стан здоров`я моїх близьких”.
3. “Хатня робота. Моє житло”.
4. “Самотність. Моє сексуальне життя. Відчуття безвиході”.
5. “Взаємини з дітьми. Стосунки з дружиною/чоловіком, шлюб. Необлаштоване життя моїх дітей”.
6. “Стосунки з батьками. Мій зовнішній вигляд. Рівень моїх знань”.
7. “Рівень моєї духовності. Моє минуле. Мій емоційний стан”.
8. “Сусіди. Заздрість оточуючих. Ставлення мого оточення до мене”.
Якби у людей була можливість почати своє життя спочатку, лише 25% опитаних прожили б його точно так само. Найбільше таких на Заході і Сході України, а також серед молоді і респондентів похилого віку.
48% і це більшість – десь прожили б так само, десь би щось змінили. Найбільше таких на Півночі України, а також серед респондентів у віці 50-59 років.
А от майже кожен п’ятий (17%) прожив би нове життя зовсім по-іншому. Таких найбільше в Центрі України, а також серед респондентів у віці 40-49 років.
10% не змогли відповісти на це запитання.
Дослідження засвідчило, що чим вищі доходи в людей, тим більше серед них тих, які б прожили своє життя точно так само.
Так, серед респондентів, сукупний дохід яких на сім’ю перевищує 3000 гривень, прожили б життя так само 35%. У свою чергу серед тих респондентів, доходи яких становлять менше 1000 гривень, таких вдвічі менше (18%).
Ці ж самі тенденції спостерігаються і щодо рівня освіти. Так, серед респондентів з вищою освітою прожили б життя так само майже третина (31%). У свою чергу серед респондентів з середньою освітою таких менше чверті (21%).
33% опитаних, які відчувають себе щасливими, прожили б своє життя так само. Більш ніж втричі менше (9%) таких серед респондентів, які відчувають себе нещасливими.
Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші
Вибіркова сукупність: 2000 респондентів
Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face)
Помилка репрезентативності дослідження: для значень близьких до 50% похибка становить не більше 3%, для значень близьких до 30% — не більше 2,6%, для значень близьких до 10% — не більше 1,8%
Терміни проведення дослідження: 4-11 жовтня 2010 р.
Розподіл областей:
Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька
Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська
Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська
Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь
