Розкішні полиці супермаркетів приваблюють до себе різноманітністю вибору. І кожен, завітавши до магазину, може підібрати для себе потрібний товар. Але декого настільки захоплює асортимент, що він забуває розплатитись за певні речі чи продукти. Журналістка “ОГО” досліджувала особливості крадіжок у Рівному.
За чесною професією злодія не побачиш
Продавці супермаркетів бачили всяке. Вони кажуть, що злодія не визначає ні соціальний статус, ні стать, ні вік. І вже давно не дивуються, коли на вигляд нібито чесна людина починає діставати з кишені речі, “ненароком” прихоплені з прилавка чи стелажа. Але продавці погоджуються, що до магазинних крадіжок , так званого шоп-ліфтінгу більше схильні жінки, ніж чоловіки.
Рейтинг
Найбільш злісними злодіями в Європі вважаються англійці: у Великобританії втрати супермаркетів від крадіжок складають 1,75% від обороту. За Великобританією йде Греція — 1,73%, Франція — 1,59%, Норвегія — 1,56% та Іспанія — 1,53%. Менше страждають від шоп-ліфтінгу супермаркети Ірландії, Данії, Швеції та Австрії. Замикає список чесна країна Швейцарія — всього 0,87%.
— Розпізнати злодія за зовнішнім виглядом неможливо, — каже продавець магазину “ДЦ” Наталія Глухайкіна. — У нашому магазині, як правило, попадалися на крадіжках жінки. Що цікаво, у різний час щось винести із магазину пробували студентки одного й того самого навчального закладу.
— На свята крадіжок стало менше, — зауважує директор магазину “Пакко” Алевтина Маметова. — Певно, на Великдень люди починають думати більше про Бога. Але перед тим з певною періодичністю ми ловили крадіїв різноманітних категорій: і діточок заможних батьків, які надумали трохи “побешкетувати”, і заможних пані, що ненароком прихопили в сумки декілька неоплачених речей, і сивеньких бабусь, котрі, крім офіційно винесеного кошика продуктів, із кишень потім діставали, скажімо, два батончики та пляшку горілки.
А взагалі-то у цьому магазині, за словами працівників, колись “підзалітали” навіть люди, професії яких навпаки повинні були бути взірцем чесності й порядності — і міліціонери, і військові, і навіть помічник судді.
Сльози несуна-книголюба
Те, що злодія спіймають на виході, він не здогадується, тому у магазині поводиться природно. І коли спрацьовує сигналізація чи до нього підходять і просять показати сумки, тут уже, як свідчать працівники різних магазинів, кожен веде себе по-різному. Одні намагаються втекти, інші обурюються й погрожують, ще інші починають плакати. Бабусі, як правило, імітують запаморочення, втрату свідомості.
Працівники книжкового супермаркету “Буква-ТОР” кажуть, що багато чули різних пояснень причин, які штовхають любителів книг на нечесні вчинки. Особливо приголомшлива була заява “Магазин багатий, а я бідний! Втрата однієї-двох книжок ваш супермаркет в один ряд зі збитковими магазинами не поставить”.
Але більшість ласих на чуже, за свідченнями продавців, схильні до співпраці та готові “без зайвого шуму” негайно повернути чи оплатити покупку. Їх, зазвичай, після складання протоколу відпускають або, що буває значно рідше, відправляють у відділок.
Продавці до злодіїв ставляться по-різному. Але прощати їхній вчинок не погоджуються. Адже сума винесеного з магазину товару потім вираховуватиметься із заробітної плати працівників.
— Я вважаю, — каже Алевтина Маметова,— пробачати таким людям не варто, адже це породжуватиме нові злочини, а за вчинки крадіїв розраховуватиметься персонал.
Береженого злодій не зачепить
За словами працівників магазинів, щоб уберегтися від злодіїв, необхідно постійно вдосконалювати заходи безпеки. Адже сучасні крадії відшліфовували свою майстерність роками, і без повного арсеналу заходів безпеки тут аж ніяк не обійтись.
Щоб уберегтися від бажаючих привласнити чуже, магазини старанно захищають себе. Встановлюють камери спостереження та пристрої, що реагують на нерозмагнічений товар. Розміщують полички з продукцією за особливою схемою, прив’язують та замикають техніку, наймають охорону тощо. У відділі “Діавест”, що у Будинку одягу, скажімо, на перший погляд доступні для нечистих на руку людей ноутбуки надійно прикріплені шнурами, а у магазині “Техніка і комфорт” мобільні телефони відгороджені від покупців прилавком.
А як у них?
За даними американської організації Shoplifters Anonymous (“Анонімні магазинні крадії”), що об’єднує людей, які страждають на клептоманію, у США “працюють” 25 млн магазинних злодіїв. Сума збитків, які вони завдають американській торгівлі, складає $9-10 млрд у рік.
— Я працюю у магазині вже багато років, — зауважує старший адміністратор Будинку одягу Аркадій Куленіч, — за ці роки бачив багатьох зловмисників, які крали речі із різною метою. Одного разу ми провели експеримент — охоронці, перевдягнені у цивільне, допустили крадіжку і простежили за злодійкою. Виявилося, що вона понесла перепродувати крадене у м’ясний павільйон продуктового ринку. Там її радісно зустріли працівниці із словами “А що ти нам сьогодні принесла?” Якщо проаналізувати всі крадіжки, що відбувалися у нашому магазині, то переважно крадуть жителі з районів, які періодично приїжджають до Рівного “на заробітки”, багато також серед злодіїв наркозалежних осіб. Періодично ми удосконалюємо та збільшуємо заходи безпеки. Сьогодні забезпечують захист у Будинку одягу три охоронці. Постійно проводимо різноманітні наради з цього приводу. Але й злодії теж вдосконалюються. От нещодавно була спроба викрасти дві сукні. Злодійку затримали, а ми й досі руками розводимо, яким чином вона змогла їх винести із відділу, щоб ніхто не побачив.
— Злодій хоч зовні й не відрізняється від порядного громадянина, — розповідає охоронець гіпермаркету “Літа” Назар Брикса, — але розпізнати його можна. Він нервується поблизу поличок, довго крутиться біля невеликих, але дорогих товарів. Кожного сумнівного клієнта ми супроводжуємо, спостерігаючи за ним аж до каси. І якщо певний товар виявиться неоплаченим — затримуємо.
— У наших супермаркетах та гіпермаркеті ми застосовуємо різноманітні засоби охорони, — каже начальник економічної безпеки супермаркетів “Вопак” та гіпермаркету “Пакко” Олександр Халфін. — Набір заходів безпеки різноманітний: від камер спостереження до охоронців та пристроїв, що спрацьовують на виході. Крім цього, ми співпрацюємо із державною службою охорони. Тому злодію пройти непоміченим навряд чи вдасться.
Що б там не говорили, люди стають на слизький шлях не через тяжкі соціальні проблеми, не через нестачу коштів — крадуть через відсутність виховання. Адже порядна людина за жодних умов не піде на таке, бо це суперечитеме її світогляду, моралі. Більшості й на гадку не спадає взяти чуже, навіть якщо поруч нема охоронця.
По різні боки закону
Магазини, як правило, самі “розбираються” зі злодіями. Бо як нам повідомили у міліції, незважаючи на те, що по магазинах злочини скоюються, інформація про це до УМВС не надходить.
— Останнім часом даних про крадіжки у магазинах Рівного не поступало, якщо не брати до уваги одного-двох випадків, — каже інспектор ЦЗГ УМВС Олена Кузьменко. — Скоріше всього, магазини на своєму рівні розбираються із крадіями. Для цього існує ряд причин: деякі власники магазинів не хочуть “світити” крадіжку, щоб магазин не втратив імідж серед покупців і не привабив нових злодіїв. А кримінальна справа порушується тільки за умови, якщо злодій скоїв крадіжку на 500 і більше гривень. В іншому випадку він карається тільки адміністративно.
Словничок
Клептоманія — хворобливий потяг людей до крадіжок. Один із симптомів психічного розладу.
— Можливо, магазини не хочуть тяганини, свідчень, протоколів. Тому і в переважній більшості самі вирішують свої проблеми, — зауважує старший інспектор ЦЗГ УМВС Юрій Попович, — що дає можливість злодію піти з нечистими думками в інший магазин і скоїти крадіжку знову. А злочинець, який хоча б одного разу потрапить у відділок, назавжди опиняється у полі зору міліції. Міліція не може розкрити латентні (ті, про які не повідомляється) злочини. Тому просимо магазини повідомляти про крадіжки, це зменшить їхню кількість.
———
Коментар психолога:
Людмила Уштик, головний спеціаліст Рівненського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, психолог:
—Люди, як правило, скоюють крадіжки із декількох головних причин. Молодь та забезпечені пані скоріше всього шукають гострих відчуттів, беручи щось на винос у супермаркеті. Свідомі злодії йдуть до магазину із метою украсти, щоб перепродати та збагатитися. Існують також крадіжки із соціальних причин, коли беруться продукти харчування. Але нормальній вихованій людині красти будь-де і будь-щодо не дозволить світогляд. Частково у деяких випадках спрацьовує совкова мораль, коли люди беруть те, що “погано” лежить. А частка клептоманів серед крадіїв не значна. Цікаво, що у рівненських супермаркетах відбуваються також крадіжки не тільки покупцями, а й персоналом. Бували також випадки, коли охорона супермаркетів виводила для вияснення всіх обставин чесних людей. І що найбільш обурливо — вимагала сплатити за нібито вкрадений ними товар.
