Мабуть, ніде не почуєш стільки нових та цікавих фактів з історії Рівненщини, як з уст юних науковців. Адже теми, які вони розглядали у своїх роботах, малодосліджені.
Наукова діяльність складніша за навчання. Адже у роботі потрібно не просто зібрати та опрацювати інформацію з вибраної теми, а й відшукати нові, невідомі факти. І зробити та обґрунтувати свої висновки.
– У моїй темі досліджується життя космонавтів та конструкторів Костянтина Ціолковського, Олега Макарова, Муси Манарова, Мирослава Гермашевського, а саме ті факти з їх біографії, що пов’язані з нашим краєм, – розповідає автор дослідження “Космічні траси, що починаються на Рівненщині” Ярослав ГРЕСЬ. – Наприклад, Олег Макаров, який здійснив ряд польотів, частину дитинства провів у Рівному і закінчив тут школу. А польський льотчик та космонавт Мирослав Гермашевський народився в Липинцях, що зараз у Березнівському районі. І всі вони, окрім Ціолковського, згадували у своїй біографії про наш край.
У деяких роботах порушувалось навіть питання національної терпимості через призму подій Другої світової.
– Я досліджувала питання знищення євреїв та переслідування їх в часи Другої світової війни, – розповідає автор роботи “Доля єврейського населення міста Мізоч в часи радянської окупації” Катерина КУХАР. – Якщо конкретніше, то таку трагічну сторінку історії, як розстріл євреїв 14-15 жовтня 1942 року в містечку Мізочі (Здолбунівський район). Я вирішила дослідити саме це питання, тому що зараз поширені явища расової та історичної дискримінації, а я вважаю це неправильним.
У суддівській колегії були представлені такі авторитетні педагоги та науковці, як заслужений вчитель України Сергій САЦИК та кандидат історичних наук Володимир БОРЩЕВИЧ, на чолі з головою журі Валентиною ДОБРОЧИНСЬКОЮ.
На запитання про користь, яку отримують від МАНу, учасники стверджували, що це своєрідна підготовка до подібних робіт у вищих навчальних закладах, а також навчання методам проведення наукових досліджень. Ну і, зрештою, для них це цікаво.
– Мета роботи Малої академії наук у тому, щоб залучити дітей до наукових студій, до вивчення свого краю, – розповідає голова журі Валентина ДОБРОЧИНСЬКА. – Замість сидіти перед комп’ютером чи бешкетувати на вулиці вони мають змогу піти до обласної бібліотеки, познайомитись з фондом нашого краєзнавчого музею, навчитися працювати з архівом, мемуарними джерелами. Це також допомагає дітям визначитися, чим їм у подальшому займатися.
Слід зазначити, що переможці республіканського етапу мають деякі переваги перед іншими абітурієнтами при вступі до ВНЗів.
Мала Академія наук готує майбутніх науковців
Ви знаєте про те, що перший фаянсовий завод в Україні був побудований на Рівненщині, у Корці? Чи про те, для чого свого часу будувався Дубенський форт? А от учасники міського етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Малої академії наук (секція історичне краєзнавство) знають. І діляться своїми знаннями та дослідженнями з іншими.
Поділитися:
