Попри спорожніле робоче помешкання, яке ще недавно було схоже на музей, новий голова облдержадміністрації радий, що обстановка не відволікатиме його від роботи. Її пріоритетами після створення команди буде залучення інвестицій в область, підтримка тих, хто наповнює обласний бюджет, розвиток туризму в першу чергу, а відкриття виставок і перерізання стрічок — в останню.
— Вікторе Йосиповичу, як почуваєтесь у новому кабінеті, яка тут аура — позитивна, негативна?
— Я дуже спокійно до цього ставлюсь. Хоча кабінетом ніби Мамай пронісся, забравши штори, герб України — он бачите гвіздки над головою стирчать, і навіть кавоварку. Тому питання не в аурі, а в тому, що зміна голови облдержадміністрації пройшла не так, як хотілося б, і як належить по закону: не відбулося передачі справ. Адже приступивши до виконання обов’язків, згідно із Законом про державну службу, новий голова пише розпорядження про це, а попередній голова — про складання із себе цих обов’язків. Цього не було. У день вступу нового голови ОДА на посаду всі заступники до кінця дня мали б написати заяви про звільнення. Її подав лише Іван Турко, інші поводяться так, ніби нічого не знають, не чули чи не хочуть знати. Тобто справа не в аурі, а в тім, щоб достойно піти. Це теж важливо. Пам’ятаєте, як казав Штірліц: “Запоминаются последние слова”. Хотілося б чисто по-людськи потиснути руку, подякувати за роботу, сказати, що постараюся зробити не менше, ніж ти.
— Тобто з Червонієм ви не говорили після його звільнення, не перекинулись жодним словом?
— Ні.
— Чи цікавились ви вже своєю зарплатнею — надбавками, доплатами й таке інше?
— Враховуючи те, що у мене нульовий стаж держслужбовця, то й зарплата буде найнижчою серед усіх голів облдержадміністрацій. Десь близько десяти тисяч гривень на місяць.
Що може обласна адміністрація?
— Ви не плануєте переорієнтувати свій робочий графік на зменшення кількості протокольних заходів (відкриття виставок, меморіальних дощок, пам’ятників) чи, скажімо, передоручити їх заступникам?
— Робота голови облдержадміністрації — це не робота весільного генерала, щоб кожного разу тішитись там, де наллють. Потрібно організувати роботу складного механізму області. Скажімо, на наступний тиждень я запланував зустрічі з керівниками підприємств недержавної форми власності. Хочу їх вислухати, зрозуміти, чим зможу допомогти. Особливо сприятиму тим підприємствам, які наповнюють обласний бюджет. Сама бюджетна сфера теж, як кажуть, загнана в кут. Коштів на неї виділяється мало, проте не завжди вони раціонально використовуються. “Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять” — говорить приказка. Так і у сфері фінансів: порядок там, де їх раціонально використовують. Планую також домогтися для жителів області зниження тарифів на електроенергію. Адже саме на Рівненщині її виробляють. У нас є прекрасний потенціал для розвитку туризму — озера, природа, дороги. Одним з головних своїх завдань вбачаю залучення інвестицій в економіку Рівненщини. Потрібно, щоб інвестори, які приходять, з нами залишалися, а не з’являлися перший і останній раз. Якщо після цього всього у мене залишиться час відкривати виставки, буду це робити.
— Тобто ви вірите у те, що облдержадміністрація може зробити багато для розвитку області? Чи згодні ви з тезою одного з рівненських видань: “Люди на Рівненщині не особливо постраждали від річного правління Червонія. Якби облдержадміністрацію закрили, ніхто б цього не помітив, бо краще, що вона робила, — не заважала працювати”?
— Це не краще, це мінімум, а треба, щоб облдержадміністрація допомагала, створювала комфортний клімат для економіки. Чим більше ти пропонуєш робочих місць і коштів у бюджет — тим більше до тебе любові й шани. Так повинно бути.
На формування нової команди потрібно два тижні
— Сьогодні ви формуєте нову команду. Скільки на це потрібно часу?
— Думаю, що два тижні. Тиждень на подання кандидатур і стільки ж на їх затвердження. Можливо, цей процес трохи затягнеться через роботу Верховної Ради.
— Ви вже підібрали кандидатури заступників?
— Підібрав кандидатури трьох. Кандидатуру першого заступника затверджує прем’єр-міністр України, трьох інших — профільні віце-прем’єри. Тому прізвища назву після їх затвердження у Києві.
— Чи має шанс хоч один заступник Червонія залишитись на посаді?
— Ні.
— Чи можлива поява у вашій команді людей з команди Миколи Сороки? Як щодо повернення в ОДА Юрія Благодира?
— Багато з них вже мають постійні місця роботи. А щодо Благодира — імовірно. Результатом його ефективної роботи на посаді голови Гощанської РДА стало те, що блок Литвина під час останніх виборів у Гощі набрав багато голосів.
— А чи має шанс особисто Микола Сорока працювати з вами?
— Думаю, що після роботи головою ОДА він не повернеться на нижчу посаду. В усякому випадку він до мене не звертався.
— Як щодо монополії однієї партії — таке можливо в оновленій обласній владі?
— Ви здивуєтесь, наскільки мало посад отримають представники “Нашої України”. Не буде жодної партії, яка отримає багато. Скажу більше: у резюме, яке подають кандидати на посади, вже немає графи “партійність”. Мені було дуже приємно, що члени однієї партії подали кандидатури члена іншої. Це ознака оцінки людини за професійними якостями. Запевняю, що вже не буде так: “Хто-небудь, аби свій”.
— А члени УНП матимуть посади в облдержадміністрації?
— Буду пропонувати, проте не впевнений, що у них немає якихось спільних протестних установок щодо роботи у новій команді.
Повернення “Фаетона” не вимагатиму
— Вікторе Йосиповичу, чи домагатиметесь ви повернення автомобіля “Фольксваген-Фаетон”, який був забраний у Червонія?
— До авто у мене ще руки не дійшли. З суботи щодня мене запитують: коли я піду дивитись на машини і яким авто їздитиму сьогодні? Ніяким. Я приїхав зранку на своїй машині, в обід перекусив у їдальні й коли звідси вийду, не знаю. (Ми розмовляли близько восьмої вечора. Під будинком облдержадміністрації Віктора Матчука чекав автомобіль “Ауді”, яким він зазвичай їздить — прим. авт.). Мені кажуть: “У нас велика проблема з машинами, бо є тільки “Мерседес” і “Фольксваген-Туарег” (джип)”. Я відповідаю: “І це проблема?” Я не звик користуватися двома автомобілями. Інша річ, що в автопарку облдержадміністрації є “Волги”, яким понад двадцять років. То чи варто витрачатися на їх ремонт і експлуатацію? Можливо, треба здати на металобрухт і придбати щось рентабельніше?
— Пригадується, цієї зими Василь Червоній на одній із прес-конференцій припускав, що фірму “Реноме” ви, можливо, продали киянам…
— Що ще казав Червоній?.. Ні, вона не продана. Залишились ті ж акціонери. Я був членом наглядової ради до минулої п’ятниці. Зараз дав доручення юристам подивитися, яким чином можна передати мої акції в довірче управління іншій юридичній особі. Щодо бізнесу і влади, то вважаю, що найстрашніше українське ноу-хау — перетворення влади на бізнес. Пригадайте тих депутатів-прагматиків, які питають, скільки їм заплатять за голосування. Ось це — найбільший цинізм.
