Справжньою гордістю МЦТУМ стала розроблена 17-річним Павлом Семенюком біогазова установка, своєрідний компактний біореактор. Особливість винаходу полягала у тому, що маленька ферма із загальною кількістю корів та свиней по 50 голів може забезпечувати саму себе власним горючим газом. Винахід полягає у переробленні гною у природний газ, який може використовуватись для опалювання та підігріву. Орієнтовні затрати на встановлення такого біореактора — приблизно 22 тисячі гривень. Цією розробкою зацікавились вже кілька підприємств. Нещодавно, наприклад, було отримано чергову пропозицію від харківських підприємців.
Серед учнівських розробок рівнян є ще чимало цікавинок. Молоді винахідники розробили терморегулятори, які здатні охолоджувати харчові продукти до -6°С та нагрівати їх; магнітні сепаратори, що можуть відокремлювати з харчових круп феромагнітні домішки; домашню сонячну піч, яка здатна від сонячних променів нагріти посуд до +80°С тощо.
Досягнення технічної думки юних рівненських Кулібіних можна було оцінити на міському святі науки, техніки, винахідництва та раціоналізаторства, що відбулось нещодавно. Серед учасників — кілька десятків учнів з різних шкіл міста, у числі гостей та журі — чимало відомих винахідників та раціоналізаторів області, керівники підприємств, провідні вчителі. Завдання були досить різноманітними: наприклад, спрогнозувати, як через чверть століття можуть вдосконалитись такі банальні знаряддя праці як ножівка, молоток та ножиці. Запропонувати модель… мобільного телефона, що би міг захистити користувача від електромагнітного випромінювання. Або пристрій, який фіксує браконьєрів, що використовують електровудочки.
— Нині спостерігається тенденція до збільшення винаходів, реалізованих у промисловому виробництві, а також до збільшення коштів, отриманих винахідниками від цієї ж реалізації, — коментує голова Обласного товариства раціоналізаторів та винахідників Тамара Афанасенко. — Отож важливо навчити молодь самостійно отримувати патенти на власні винаходи та орієнтуватись на кінцеву мету — втілення розробки у промислове виробництво.
— Уже зараз на ринку України відчувається проблема із спеціалістами у промисловості: інженерами, техніками, конструкторами, — констатує головний інженер науково-виробничого підприємства “Учбова техніка” Михайло Червінський. — Нині хороший технічний конструктор, якому 40 років, вважається ще молодим спеціалістом. Із професійними робітниками — слюсарями, токарями, кранівниками — та сама ситуація. Сьогодні ПТУ замість технічних спеціалістів готують барменів та перукарів. Ну а хто ж працюватиме у промисловості? Вже зараз відчувається гостра криза в кадрах, а через п’ять-шість років на них буде справжній бум. Тому для підтримання реноме України як технологічної держави нам потрібно готувати хороших інженерних фахівців.
