Молоді й успішні

Про молодих кажуть, що перспективні. Але чомусь успіху досягають одиниці. “ОГО” дізнавалася секрети кар’єрного злету в молодих і успішних людей Рівного. Усі вони — в яких би сферах не працювали — в один голос заявили, що без чіткого планування успіху досягнути неможливо.

Олексій Губанов звик усе планувати

Кар’єра Олексія ГУБАНОВА чимось нагадує шлях популярного ведучого “5 каналу” Андрія ШЕВЧЕНКА. З журналістів той подався у політики. Це зробив і Олексій Губанов, який нині очолює фракцію Партії регіонів у Рівненській міській раді. Хоча до цього хлопця вважали журналістом, який далеко піде, — спочатку кореспондент газети “Рівне Вечірнє”, заступник директора телеканалу “Рівне 1”, а потім — регіональний представник телеканалу “ICTV”.

Майбутній журналіст трудовий шлях розпочинав у туристичній фірмі. На другому курсі став поєднувати роботу з навчанням на стаціонарі (опановував спеціальність “менеджер невиробничої справи”). Олексій досі вдячний керівництву турфірми, що початок його кар’єри був нормальним і комфортним.

— У мене не було начальника, який через брак сірої речовини в голові чи через заздрощі виливав свої проблеми на оточуючих, — розповідає Олексій. — З першого разу я зустрів чудових людей, які нині, можна сказати, стали моїми друзями.

Сьогодні міський депутат вважає, що журналістика відіграла в його житті велику роль. За короткий час, коли він став працювати у “Рівне Вечірнє”, відбулася повна переоцінка життя.

— За день ти кілька разів потрапляєш у серйозні проблеми купи людей, — пригадує Олексій. — Журналістика — школа, яка допомагає будь-кому зрозуміти життя з різних боків. Ця професія дає практичні знання.

У 2005 році Олексій Губанов став заступником голови обласного відділення Партії регіонів. Каже, що добре підготувався до роботи в політиці, яку сприймає через призму гуманітарних процесів у суспільстві.

— Політика — нині попсове слово, яке показує не гуманітарну діяльність, не вплив на соціальні процеси, а дебати, скандали. Це щось біля політики, бо вона — певна модель суспільства, яку ти хочеш збудувати, — пояснив колишній журналіст. — Для мене депутатство — щабель для більш серйозних речей. Я не з цікавості відстежую міжнародну політику, а для того, щоб із часом у ній досить серйозно попрацювати. У місцевому самоврядуванні необхідно набути досвіду, щоб рухатися далі.

Депутату часто ставлять палиці в колеса. Олексій зауважив, що стикався і продовжує стикатися із заздрістю. За його словами, доводиться іноді захищатися делікатно, а іноді — й більш агресивно.

Молодим людям, які прагнуть досягнути успіху, Олексій Губанов радить чітко визначити ціль. Зауважує, що рух вперед не повинен бути броунівським і ситуативним.

— Якщо рухаєшся, то маєш це робити у певному напрямку. Це — головний рецепт, — підкреслив. — Адже якщо чітко не усвідомлюєш результатів, то це створить проблеми чи навіть заведе невідомо куди.

 

n

досьє

Вік:

30 років

Стаж:

10 років

Улюблена книга:

з художніх — Ільф і Петров “12 стільців”

Улюблена страва:

домашні чебуреки

Найбільша перемога:

кохана жінка Іванна погодилася на пропозицію руки та серця

Найбільша поразка:

такої ще не було, якщо за 10 хвилин не зміг згадати

Любить:

усе, що викликає позитивні відчуття (конструктивізм, кохання, спорт)

Не любить:

усе, що викликає негативні відчуття (лицемірство, наприклад)

Годинник:

у мобільному телефоні

Нерухомість:

однокімнатна квартира, починаю будувати власний дім.

 

Віталій Шабунін ставить на команду

Під час помаранчевої революції Віталій ШАБУНІН організовував масові акції протестів студентів у Рівному. У 2006 році за списками блоку “Наша Україна” став депутатом Рівнеради. Активна участь у громадському житті міста підказала хлопцеві мету подальшого життя.

Першою серйозною роботою в громадській сфері Віталій Шабунін вважає діяльність в Молодіжному Націоналістичному Конгресі, де відповідав за інформаційний напрям.

— То було середовище, де зрозумів, що в цій країні і, зокрема, у нас в Рівному, є люди, які здатні нести якісні зміни, впливати на громаду, — підкреслив Віталій. — Це дало бачення мого сенсу життя, де я буду працювати, чим займатимусь.

Ще тоді юнак вирішив, що громадська робота — один з найефективніших механізмів, який приносить якісні системні зміни в країні.

Хороші організаторські здібності Віталій Шабунін проявив під час помаранчевої революції. Він підбив рівненських студентів на загальноміський страйк. Став лідером всього студентства, яке виступило проти фальсифікацій результатів виборів. До парламентських виборів у березні 2006 він уже заробив непогане ім’я. Віталія включили до п’ятірки списку блоку “Наша Україна” на виборах до міської ради. Він став наймолодшим депутатом Рівнеради нинішнього скликання.

— Депутатська робота давалася важко, бо це була нова сфера діяльності, — зізнається Шабунін. — Хоча розумію, що політика — це боротьба за владу, а громадська робота — управління ресурсами громади для її добробуту. Останнім я й хочу займатися, бо боротьба за владу мене не цікавить.

Депутат підкреслює, що в громадській роботі треба вміти працювати в команді. За його словами, важливо знайти коло однодумців, які мають аналогічні цінності.

— Особиста мета важлива, але вона має поєднуватися з цілями команди, — додає Віталій. — Якщо твоя мета — кар’єрне зростання, тобі не місце у громадській роботі. Через кар’єристів у політиці ми нині потерпаємо. Мої ж амбіції — там, де я найбільше потрібний команді.

Водночас Віталій Шабунін підкреслює, що для успіху потрібна беззастережна віра в себе та партнерів. До цього також треба додати наполегливість та самовідданість. Не забуває і про планування робочого дня. Розповів, що робить це ще з вечора. Також складає тактичний план на тиждень. Без планування у громадській діяльності робити нічого, зазначає на додачу.

Успіх у громадській діяльності зробив Віталія Шабуніна більш виваженим, а от категоричність зникла.

— Я навчився зважувати рішення, але жорстко доводити їх до логічного кінця, — сказав молодий депутат.

 

n

досьє

Вік:

22 роки

Стаж:

у громадській роботі — з 19 років

Улюблена книга:

Біблія

Улюблена страва:

білий домашній хліб з молоком

Найбільша перемога:


“хто переможе себе, той переможе весь світ”

Найбільша поразка:

не пригадую жодної серйозної

Любить:

щирість і мудрих людей

Не любить:

брехні та крутійства

Годинник:

користуюсь мобільним телефоном

Нерухомість:

живу з батьками в трикімнатній квартирі

 

Вікторія Коржиньовська прийшла в бізнес без досвіду

Знайти молоду та успішну бізнес-леді виявилося складним завданням. Однак кандидатура Вікторії КОРЖИНЬОВСЬКОЇ цілком підійшла, бо вона за неповних чотири роки пройшла шлях від секретаря автоцентру “Вік-Експо” до помічника директора. Вважає, що зробити кар’єру допомогла наполегливість.

Працювати Вікторія Коржиньовська розпочинала викладачем факультету документальних комунікацій і менеджменту РДГУ. Як одній з найкращих студенток їй запропонували посаду викладача в навчальному закладі. Дівчина одразу стала читати шість різнопланових предметів. Зізналася, що робота викладача подобалася за спілкування з людьми.

— Це був також перший серйозний досвід комунікації, — розповіла пані Коржиньовська. — Тоді стикалася з проблемами, які потребували справедливих рішень: не враховувати, хто що говорить чи пропонує, а діяти так, як вважала правильним. Взагалі-то, траплялися різні ситуації, бо знаєте, які сьогодні бувають студенти… Хоча ніколи не відступала від власних життєвих принципів: ніколи не брехати і не брати чуже. Якщо переступлю через це, то перестану себе поважати.

Переломним у кар’єрі молодої викладачки став 2003 рік. Приблизно посеред літа Вікторія вирішила повернутися на роботу з декретної відпустки. На жаль, в університеті Коржиньовській тоді не змогли забезпечити повне навантаження, бо студенти відпочивали. Вона задумалася про нову роботу. Випадково на місцевому радіо почула оголошення, що в Рівному відкривається новий автосалон “Шкода”.

— Чомусь мені це сподобалося, і я вирішила влаштуватися секретарем, бо ідеально знала теорію, — пригадала пані Коржиньовська. — На цю посаду претендувало десь 120 осіб, але на остаточній співбесіді, в якій брали участь 12, з усіх претендентів обрали саме мене. Мені досі ніхто не вірить, що я без будь-якого блату сюди потрапила. А я просто намагалася продемонструвати всі свої вміння перед комісією з восьми чоловік, до якої входили представники імпортера з Києва.

На посаді секретаря в автосалоні “Вік-Експо” Вікторія пропрацювала трохи більше півроку. Потім директор призначив її своїм помічником і доручив займатися будівництвом заправних станцій.

— Важко уявити гори проектів, які побачила, коли мене вперше запросили в кабінет директора, де сидів проектант. Сказали, що потрібно здавати в експлуатацію черговий об’єкт, — згадує Вікторія. — Хоча обсяг роботи був великим, але він став моєю гордістю та перемогою, бо справилася із завданням. Сьогодні багато людей, з якими співпрацюю в будівництві, вважають, що я — проектант і навіть вітають мене з Днем архітектора.

Кар’єрний успіх Вікторія Коржиньовська пов’язує з наполегливістю та постійною роботою над собою. Щоб пізнати сферу продажу автомобілів, чимало читала, відвідала численні бізнес-тренінги.

— Маю багато прикладів, коли успіху досягають ті люди, які ставлять певну мету, — стверджує пані Вікторія. — Потрібно не тільки мріяти, а й щось робити для реалізації задумів. Адже жорстке планування — секрет успіху будь-якого бізнесу. Треба просто правильно визначити стратегічні цілі, яких може бути декілька, правильно їх розставити в часі. Тоді — деталізувати, що необхідно зробити для досягнення.

Буває, що стрімкий кар’єрний злет може запаморочити людині голову. Однак Вікторія Коржиньовська запевняє, що робить все, аби він не позначився на ній з негативного боку.

Коли ти — відритий та щирий, то автоматично притягуєш до себе таких же людей, — поділилася помічник директора МПП “Вік-Експо”.

n

досьє

Вік:

27 років

Стаж:

7 років

Улюблена книга:

С. Ребрик “Майстер-клас професійного продажу”, історична фантастика, альтернативна історія

Улюблена страва:

червоний борщ з пампушками

Найбільша перемога:

без будь-якого досвіду прийти в бізнес чотири роки тому

Найбільша поразка:

немає

Любить:

порядність і прозорість у стосунках, відкритих і щирих людей

Не любить:

не терплю обману та зради, маніпулювати людьми

Годинник:

ніколи не ношу

Нерухомість:

не маю

Антоніна Торбіч робить те, що любить

Голова правління Рівненського прес-клубу Антоніна ТОРБІЧ добре відома місцевим політикам і журналістам. Її ім’я вже кілька років поспіль уособлює громадський рух Рівного. Нещодавно Антоніна Торбіч стала лауреатом конкурсу “Журналістське визнання” у номінації “Громадський діяч року”. Єдине, що засмучує Антоніну, — робота допізна.

Цікаво, але факт — кар’єрного успіху Тоня, як її лагідно називають колеги, добилася на першій роботі. Після навчання в РДГУ народила двох синів, а коли вони трохи підросли, вирішила взяти участь у конкурсі на посаду координатора Рівненського прес-клубу. Дізнавшись, що Тоня має двох дітей, їй відмовили навіть не вислухавши. Пояснили, що через малолітніх дітей не зможе достатньо часу приділяти роботі.

— Коли керівник Національної мережі прес-клубів не знайшов потрібну людину, то запропонував прийти на співбесіду та затвердив координатором, — пригадала пані Торбіч. — Кілька місяців попрацювала на цій посаді, а потім голова звільнився. Волею долі змушена була виконувати його обов’язки і через кілька місяців мене затвердили на посаді керівника організації.

У випадковість свого кар’єрного успіху Антоніна Торбіч не вірить. Переконує, що “завдяки Богові, оптимістичному ставленню до життя та підтримці близьких стала тим, ким є сьогодні”. Для неї також головне, щоб робота була цікавою.

— Слід робити те, що любиш, або любити те, що робиш, — вважає Антоніна. — Хоча все одно потрібно багато та енергійно працювати. При цьому слід вірити в Божу підтримку, свої сили та сподіватися на результат, а не просто шукати грошову вигоду. Інакше робота перетвориться на короткотерміновий проект, який не принесе людині задоволення.

Кар’єрному злету голова Рівненського прес-клубу також завдячує чоловіку Володимиру, який працює разом з нею. Він — журналіст, очолює Рівненське агентство журналістських розслідувань та керує проектами Прес-клубу.

— Упереджене ставлення з боку інших чоловіків відчувала, можливо, спочатку, коли починала працювати, — зізналася пані Торбіч. — Мовляв, ще молода, а вже голова, організовує та проводить прес-конференції. Але коли люди бачили результат, то скептичне ставлення зникало.

Голова Рівненського прес-клубу нині незадоволена лише своїм графіком роботи. Оскільки затримується допізна, то не може достатньо часу приділити дітям. На щастя, в них є бабусі, які залюбки допомагають у вихованні.

— Ми з чоловіком зараз працюємо над тим, як ефективніше розпланувати свій робочий день, — зізналася Тоня. — Адже хочеться більше встигати не лише на роботі, але й вдома.

n

досьє

Вік:

27 років

Стаж:

3 роки

Улюблена книга:

одну назвати важко. З останніх прочитаних сподобалися “Чорновик” Сергія Лук’яненка та “Сніг” Орхана Памука

Улюблена страва:

м’ясо
по-французьки

Найбільша перемога:

народження двох синів

Найбільша поразка:

через нелімітований робочий графік проводжу з дітьми занадто мало часу

Любить:

відпочивати з сім’єю, читати, подорожувати, якби мала більше часу, то займалася б вишиванням

Не любить:

приїжджати додому з роботи близько опівночі

Годинник:

не ношу, бо маю мобільний телефон

Нерухомість:

живу з чоловіком і дітьми у власній двокімнатній квартирі

Loading

Не пропускайте важливі новини Рівненщини Читайте ОГО у Google News
Підписатися
Поділитися:

Головні новини

Прокрутка до верху