Днями у Москві відбувся 59-й Всесвітній газетний конгрес і 13-й міжнародний форум головних редакторів. У Кремлівському палаці зібралося понад 1700 видавців і редакторів з більш ніж 100 держав. Єдиним представником Рівненщини на престижному світовому форумі газетярів був віце-президент Української асоціації видавців періодичної преси, директор Видавничого дому “ОГО” Віктор Данилов. Він поділився з кореспондентом “ОГО” своїми враженнями про конгрес.
Президент Всесвітнього газетного конгресу, голова Всесвітньої газетної асоціації (WAN) Гевін О’Реллі у своїй доповіді звинуватив російську владу в численних порушеннях свободи слова і розкритикував неконтрольовану покупку ЗМІ. О’Реллі не зачитував свою доповідь доти, поки на конгрес не прибув президент Росії Володимир Путін.
Чому саме Віктор Данилов?
На світовому форумі зібрались найвпливовіші, найавторитетніші видавці з усіх континентів. Цілком логічно, що Рівненщину на ньому представив саме Віктор Данилов — директор Видавничого дому “ОГО”, який по праву називають лідером газетного ринку Рівненщини.
Видавничий дім “ОГО” — складова Рівненського медіа-холдингу. Щотижня він видає в середньому 10 газет, серед яких такі широко відомі на Рівненщині видання як “ОГО”, “Рівненська газета”, “Провінційна газета”.
У Видавничому домі “ОГО” — більше 100 працівників.
Лише за перший квартал цього року тут вироблено продукції та надано послуг на загальну суму понад
2 млн 150 тис. грн. Сплачено податків на суму понад 180 тис. грн.
Під час форуму найактивніше обговорювали питання свободи слова у Росії. Присутні представники західних засобів масової інформації навели чимало прикладів придушення вільної преси.
Гавін О’Реллі у своїй доповіді сказав:
— Те, що ми обрали саме Росію для проведення форуму, означає дуже багато — з одного боку, цю країну обвинувачують у тому, що ЗМІ тут контролює влада. З іншого — ми сподіваємося, що ситуація у Росії поліпшиться вже найближчим часом. Тому ми тут.
Не обійшлося без акцій протесту. Після появи в залі Путіна троє або четверо молодих людей (серед них була дівчина) розгорнули плакат з написом: “Путін — кат волі, Путін — кат Беслана!” і розкидали листівки. На молодих людях була атрибутика Націонал-більшовицької партії Едуарда Лимонова. Охорона буквально витягувала “лимонівців” з-під розгорнутої телеапаратури й вивела їх із залу.
Віктор Данилов, аналізуючи почуте на конгресі, зауважує:
— Справді, приємно відчувати, що в плані розвитку незалежних засобів масової інформації ми вже випереджаємо Росію. Помаранчева революція стала якісним стрибком на шляху до утвердження свободи слова в Україні. Нині у нас вже немає того тотального контролю над журналістами з боку держави, який був ще кілька років тому, в епоху сумнозвісних “темників”. А Росії ще належить вирішувати ці проблеми. І звикати до того, що преса не тільки може, а й покликана вільно критикувати владу й забезпечувати вільний обмін думками, в тому числі й тими, які суперечать “офіційній лінії”.
У рамках форуму пройшли дискусії, як привабити до читання періодичних видань молодь, так зване “покоління безкоштовної інформації”, що звикло отримувати новини з безкоштовних газет і відкритих ресурсів Інтернету. Відбулися заходи, присвячені так званій “народній” журналістиці, розвитку видань вихідного дня, сучасним технологіям у друкованих ЗМІ.
У присутності понад тисячі учасників конгресу 46-річного іранського журналіста-дисидента Акбара Ганджі, який провів у в’язниці 5 років й буквально в останню хвилину отримав дозвіл на виїзд із країни в Москву, нагородили премією “Золоте перо свободи”.
Серед спеціальних гостей форуму були екс-президент СРСР Михайло Горбачов, який, до речі, днями став співвласником популярної “Новой газеты”, та лідер Республіканської партії Росії Володимир Рижков.
— Ми з колегою з Херсона, видавцем Михайлом Новицьким, скористались нагодою і подякували Горбачову за можливість видавати незалежну пресу в незалежній Україні, — розповідає Віктор Данилов. — Адже нинішня свобода слова, що утверджується в Україні, бере свій початок саме з демократичних змін, започаткованих Горбачовим у колишньому СРСР 20 років тому.
Газетний ринок живе. Попри жорстоку конкуренцію з боку телебачення, Інтернет-ЗМІ, мультимедійних засобів інформації, газетна культура виявилась надзвичайно міцною і здатною до адаптації. Можливо, тому, що саме матеріальний, а не віртуальний предмет завжди цікаво помацати руками…
Як Росія зустрічала кращих видавців світу
Фрагменти з меню (мовою оригіналу)
1. Черная икра (сервируется теплыми блинами и традиционными русскими гарнирами).
2. Ломтики слегка подкопченной белуги на подушке из овощей (сервируются свежей спаржей).
3. Жареный медальон из телятины под соусом из брусники (сервируется картофельным пирогом).
4. Баваруа из мяса краба (сервируется мармеладом из груши).
5. Террин из утки с фисташками (сервируется под соусом бальзамик).
6. Традиционный бефстроганов (сервируется картофелем “Ромбдешон”).
7. Турнедо из телятины, фаршированное сморчками (сервируется таглиатели из овощей).
8. Крем-суп из спаржи.
9. Шоколадный торт “Опера Венециано”.
10. Баваруа из груши (сервируется соусом из черного шоколада).
Культурна програма
– Російський національний філармонічний оркестр під управлінням Володимира Співакова
– Оркестр “Віртуози Москви”
– Державний академічний фольклорний ансамбль під управлінням Ігоря Моісеєва
– Джаз-окестр Олега Лундстрема
