За інформацією завідувачки відділу ветеринарно-санітарної експертизи у Волинській регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини Інни Вакульчук, більшість риби завозять в Україну з Голландії, Норвегії, Америки, Китаю. А безпосередньо в область вона надходить у великій кількості з київських оптових баз — уже зі супровідними ветеринарними документами, з якісними посвідченнями і товарно-транспортними накладними. Споживач у будь-якій торговій точці може запросити ці дані, і йому зобов’язані їх показати. Що стосується терміну придатності риби, то його також можна проконтролювати, запитавши у реалізаторів про супровідні документи, де чітко вказано, до якого числа має бути реалізована та чи та партія. На пакуванні теж позначена партія продукції, пишуть “Відомості.ua”.
— Звичайно, що кращими будуть умови зберігання в процесі реалізації, то більшу якість матиме ця продукція до кінця терміну придатності, — зазначає Інна Миколаївна. — На кожному ринку спеціалісти лабораторії ветсанекспертизи контролюють процес реалізації риби, перевіряють наявність документів. І якщо виникли сумніви у якості продукту, вони мають право відібрати зразки і відправити до державної лабораторії для проведення контролю. Незначна кількість морської риби проходить через наші митниці й досліджується на придатність нашою лабораторією. Якщо говорити про живу рибу, то здебільшого вона з волинських водойм. Найчастіше це короп, білий амур, щука, товстолоб. Два рази в рік проводиться обстеження рибних водойм, тобто ветеринарно-санітарна паспортизація, і одночасно в цей же період — розширений лабораторний контроль виловленої риби, за результатами яких видаються експертні висновки та ветеринарні свідоцтва, які покупець також може отримати для ознайомлення в реалізатора.
Хто захищатиме рівнян від неякісної продукції на прилавках магазинів
Глисти у рибі
Якщо ж рибу продають не на території ринку, а таке ми часто спостерігаємо в Луцьку, то, за словами Інни Вакульчук, її інспектори вже не контролюють. Хоча покупець у такого реалізатора може попросити ветеринарні документи.
— Цього року в листопаді один раз не було видано документи на реалізацію коропа з Ратнівського району, — наводить приклад Інна Миколаївна. — Адже при дослідженні в лабораторії в рибі виявили гельмінти — філометроїдоз. Зараз власник лікує рибу, і її реалізація буде здійснюватися наступного сезону.
У продукції двох рівненських супермаркетів виявили стафілокок
— Інколи, кажуть деякі споживачі, знаходять глисти, маленькі білі ниточки, у популярній рибі — оселедці. Таку рибу можна їсти? — запитуємо пані Інну.
— Як і кожен живий організм, риба уражається як інфекційними захворюваннями, так і паразитарними, — пояснює. — Є велика кількість гельмінтів, які локалізуються в кишечнику, у внутрішніх органах риби, навіть у м’язах. Усе, що стосується оселедця, пройшло через митниці, а отже, там досліджували, наскільки інтенсивне ураження личинками, тобто була паразитарна оцінка. Якщо виявлено більше п’яти личинок будь-якого виду на один кілограм, але саме їстівних частин — м’яса, молочка, ікри, то ця риба до реалізації не допускається. Що стосується оселедця, то один-два екземпляри анізакіди, про яку ви говорите, не є сильним ураженням. Це неживі личинки у кишківнику на тій частині, що видаляється. Це не шкідливо і не псує товарний вигляд. Цього року один раз у області було зафіксоване сильне ураження — в межах до сорока одиниць гельмінтів на кілограм їстівних частин — у путасу.
Скільки має бути льоду?
— Сьогодні у великому асортименті реалізовується заморожена риба. Неодноразово бачимо, що вона вкрита льодом, так звана глазурована риба, — продовжує Інна Вакульчук. — Кількість цього льоду має становити в межах 4% до загальної кількості риби. Лід має бути прозорим, щоб добре проглядалася тушка. При легенькому постукуванні глазур повинна відколюватися. Це при ідеальному зберіганні риби. Звичайно, якщо тушка чи філе зменшилися в розмірах і через глазур ми це бачимо, можна говорити про повторну заморозку риби.
Але неодноразово доводилося чути від знайомих, що купив заморожену рибу, а в ній води більше, ніж самої тушки.
На Рівненщині перед Новим роком підвищились ціни на м’ясо
Так, нещодавно саме з цього приводу надійшла скарга в інспекцію у справах захисту споживачів у Волинській області.
— Ми провели перевірку і відібрали зразки замороженого філе пангасіуса для дослідження у супермаркеті «Наш край» ТОВ «Арго-Р» у м. Камені-Каширському, — розповідає головний спеціаліст інспекції у справах захисту прав споживачів Ольга Філімончук. — За результатами випробувань, проведених лабораторією Волинського науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації партія філе пангасіуса, що була у продажу на час перевірки, визнана стандартною. Однак відібрані порції забраковані через завищену масову частку глазурі на 2,6% (виробник — В’єтнам, постачальник «Міжнародна група морепродуктів», м. Київ). Застосовано фінансові санкції та видано припис про заборону реалізації цього товару.
За інформацією Ольги Філімончук, в ході перевірки за скаргою споживача у магазині «Наш край» ТОВ «Арго-Р» у м. Луцьку знімалися з реалізації 15 кг варено-морожених креветок у панцирі. В доступній формі на ярликах не було інформації про дату виготовлення та термін придатності до споживання. У магазині «Наш край» ПП «Тимаг» (м. Луцьк, пр. Соборності, 11) заборонялися до продажу оселедці свіжоморожені через незадовільні органолептичні показники — пожовкла поверхня з неприємним запахом розкладеного риб’ячого жиру. Дату виготовлення цієї риби та термін придатності встановити не вдалося.
Рівненську санстанцію ліквідовують, перевірок можна не боятися
Ольга Романівна зауважує, що з приводу продовольчих товарів люди рідко звертаються в інспекцію, адже зазвичай витрачають невеликі суми грошей, тому просто мовчки викидають зіпсований чи неякісний продукт. Але навіть коли людина поскаржилася, на проведення перевірки торгової точки необхідно отримати дозвіл із Києва. А це затягується у часі, тож уже саме тієї партії товару може й не бути.
Загалом інспекція у справах захисту прав споживачів цього року перевірила 1,96 тонни рибопродуктів, із яких забраковано 0,56 тонни, або 28%. В основному через відсутність достовірної інформації для споживачів про назву та масу фасованої продукції, невідповідність вимогам нормативних документів, незадовільний зовнішній вигляд продукції чи пакування.
