Тарас Хмель народився 4 лютого 1977 року в селі Порозове на Рівненщині. Навчався у Колоденському ліцеї та Тайкурах, а вищу освіту здобував у Рівненському державному технічному університеті на механічній кафедрі. У молоді роки проходив строкову службу в Президентському полку Національної гвардії України. Після повернення додому створив сім’ю, виховавши разом із дружиною Наталією двох донечок.
Більшу частину свого життя Тарас присвятив будівництву, був відомий як працьовитий та надійний чоловік. Його друзі та знайомі згадують його як добру, чесну та справедливу людину, яка ніколи не мирилася з несправедливістю і завжди відстоювала правду.
З початком повномасштабного вторгнення Росії, Тарас Хмель не залишився осторонь. Спершу допомагав на блокпостах, а вже з березня 2022 року був мобілізований до лав Національної гвардії України. Попри наявну інвалідність та вмовляння рідних залишитись вдома, він свідомо пішов на передову, кажучи: «Молоді хлопці не мають воювати».
Доньки Героя, Ангеліна та Юстина, згадують батька з теплотою: “Тато дуже хотів жити. Він вірив у перемогу, виборював її щодня — своєю працею, своєю мужністю, своєю любов’ю до рідних. Його усмішка була завжди поруч — щира, тепла, жива. Він залишив після себе слід — збудував багато будинків у нашому місті Рівне. І кожна цеглина в них — частинка його сили, душі та доброти.”
Відспівування Тараса Хмеля відбудеться у Свято-Покровській церкві села Тайкури. Поховають Героя на кладовищі села Порозове.
