– Коли я була молодою та неодруженою, то взагалі дітей не хотіла, – посміхаючись каже Валентина. – Мені нарозповідали, що дуже важко народжувати. Та й сестра в ті часи народила доньку. Тоді ж не було памперсів. Я подивилася, скільки пелюшок потрібно за день попрати з однієї дитини, аж страшно стало.
А про те, що колись у Валентини буде своїх десятеро, то вона й подумати не могла.
Кожен рік – по дитині
У 1995 році Валентина вийшла заміж за старшого на п’ять років Сергія. Через рік у подружжя народився первісток. Сина назвали Віталієм. Ще через рік на світ з’явився Ростислав, а за ним – Оленка. Майже щороку Валентина народжувала. Та більше дівчаток Бог не дав. Днями у Хмельницькому перинатальному центрі у подружжя на світ з’явився ще один синочок.
– Вже більше трьох років минуло від останньої вагітності, – розповідає жінка. – Ми з чоловіком думали, що більше діток у нас не буде.
Жінка навіть вирішила дитячого візочка віддати, аби у них не пилився. Мовляв, хай краще комусь стане в нагоді. Поки думала-гадала, завагітніла вдесяте.
Ім’я новонародженому поки що не придумали. Говорить, що на сімейній нараді вирішать.
Вже звикла до хлопчиків
Віталій, Ростислав, Олена, Костянтин, Тимофій, Максим, Сергій, Богдан та Славко мають тепер ще одного братика.
Багатодітна мама говорить, що вона мріяла про дівчинку, але і народженню синочка дуже рада.
– До хлопчиків я вже звикла. Одяг залишився від попередніх синів. А для дівчинки потрібно було б знову все купувати, – говорить Валентина Капура.
Жінка розповіла, що найбільше по господарству їй допомагають сини. Хлопці і посуд миють, і прибирають, і перуть.
– Мені постійно допомагають сини. Оленка дуже працьовита, але вона у нас делікатна та ніжна, – каже багатодітна мама.
Шестеро дітей — школярі
Найстаршому синові сім’ї Капури 14 років. Шістеро дітей ходять до школи, троє – вдома з мамою.
– Дитячий садочок розташований біля нас у дворі, – розповідає Валентина. – Нас вже запрошували. Але я поки що дітей не віддаю. Буває часто, що ліфт не працює, а мені вже важко підійматися на дев’ятий поверх, та ще й з дітьми.
12 чоловік у двох кімнатах
Проживає велика сім’я у двокімнатній квартирі. Загальна площа житла складає 50 квадратних метрів. Діти сплять по двоє-троє на одному ліжку. Квартира дісталася у спадок від чоловікової матері.
– Слава Богу, що хоч отримуємо допомогу від держави. Капають ті копійки на дітей, – говорить жінка.
Сім’я вже не перший рік стоїть у черзі на житло. За цей час у подружжя народилося кілька дітей, проте вони досі проживають в двокімнатній квартирі.
Окрім того, Валентині Капурі ще не дали звання «Мати-героїня». Жінка подала документи ще в грудні 2009 року. Сказали зачекати близько року, пройшло майже півтора.
Наразі єдиний годувальник в сім’ї чоловік Сергій. Він працює двірником, після роботи біжить додому допомагати дружині.
– Можливо, йому і не подобається робота двірника, але зараз для мене це найкращий варіант, – каже Валентина Капура. – Чоловік прибрав територію і більшість часу вдома. Бо за дітьми добре треба дивитися.
8 літрів борщу на обід
Жінка готує дуже багато. За обід та вечерю сім’я з’їдає 8-літрову каструлю борщу. Гречки потрібно варити щонайменше чотири літри, макаронів – трішки менше.
Якщо смажать картоплю, то дві великих сковорідки.
– Діти дуже полюбляють смажену картоплю. А також гарно їм смакують деруни, – розповіла мама десятьох дітей Валентина Капура. – Це ж хлопці, а вони їдять багато.
До речі, Валентина Капура – друга жінка, в якої цьогоріч у Хмельницькому перинатальному центрі народилась десята дитина. Рівно два місяці тому багатодітна мама Валентина Франкова з Ізяславщини народжувала в обласному центрі. Через високий тиск (а у Валентини напередодні пологів він був 220) ізяславські медики вирішили відвезти жінку до Хмельницького перинатального центру. Тоді жінка також народила хлопчика.
Джерело: Vsim.ua
