Французької кота Леопольда колишній шкільний вчитель іноземної мови Василь Кіт навчає два останні роки. Інший кіт розуміє англійську.
Чоловік зізнається: навчати котів легше, ніж дітей. Достатньо лише любові та терпіння. Зі своїми вихованцями він і сам вчиться — розуміє котячий нявкіт.
Матроскін та Леопольд відрізняються не тільки знаннями іноземних мов. Вони полюбляють молоко з кагором. Хоча залежності до такого напою не мають, тільки час від часу господар їх пригощає.
Перейняли чотирилапі від свого господаря звичку палити. Але він вважає, що їсти сухий корм — звичка для котів значно шкідливіша.
Виявив у своїх вихованців чоловік лікувальні здібності. Не медикаментами, а котом лікував сина Петра. Ще й своє, колись ушкоджене гілкою, око вилікував. Методика проста: дивився Леопольду в очі. Підтверджує слова сина й завдячує котам, хоча й не любить їх, матір Василя Кота. Нарікає на ноги, які не слухаються й постійно болять.
Господар диво-котів пообіцяв розвивати здібності у своїх вихованців і надалі. Каже: закінчаться польові роботи — буде більше вільного часу. Відтак тренуватиме котів, щоб вони не тільки людські звички переймали, а й говорили, як люди. Байдуже якою — французькою, англійською чи українською.
