Про це інформують у Рівненській ОДА.

Володимир Коцур народився 5 липня 1971 року у місті Рівне. Закінчив школу № 23, а згодом продовжив навчання у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на факультеті журналістики. Упродовж 1989-1992 років проходив строкову службу в армії. 10 років був спортивним журналістом у виданні «Спорт-Експрес». До повномасштабного вторгнення працював охоронцем. У січні 2024 року приєднався до лав Збройних сил України. Мав звання солдата. Загинув 29 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. У Володимира залишилися син та брат.

Михайло Бараболя народився 21 листопада 1993 року у місті Рівне. Навчався у школі № 24, потому – у Рівненській академії патрульної поліції за спеціальністю «інкасатор». До початку повномасштабного вторгнення працював на підприємстві «Екобуд». У 2016-2017 роках проходив службу за контрактом. 3 березня 2022 року став на захист державних кордонів. Мав звання молодшого сержанта. Загинув 29 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку. Михайлу назавжди 32… У захисника залишилися мама та бабуся.

Поховали військових на кладовищі «Нове» у Рівному.

Вадим Галун народився 26 лютого 1992 року у селі Придорожнє. Проживав у селі Мильча Повчанської громади. Навчався у початковій школі в рідному селі, Малосадівській ЗОШ І–ІІІ ступенів та Мирогощанському аграрному коледжі. На захист України став 6 березня 2022 року, виконував бойові завдання на Херсонському та Харківському напрямках. У Збройних силах України служив на посаді водія. Життя захисника обірвалося 5 травня 2025 року.
Причиною смерті стало онкологічне захворювання. У Вадима залишилися дружина та дві дочки.

Костянтин Аврамишин народився і виріс у Сарнах. Відповідальний, працьовитий, добрий та щирий – саме таким його знали рідні, друзі й побратими. Він був найкращим сином, турботливим чоловіком, люблячим батьком і братом. У червні 2022 року, не вагаючись, став до лав ЗСУ. Служив у 104-й окремій бригаді територіальної оборони, 60-й батальйон «Поліські вовки». На жаль, 18 березня 2025 року загинув у боях на Донеччині. У воїна залишилися батько, дружина, доньки, сестра і брат, який теж служить у ЗСУ.

Жителі Бокіймівської громади в останню земну дорогу провели Павла Гурського. Чоловік народився 23 червня 1972 року, проживав у селі Красне Бокіймівської громади. Захисник загинув у бою за Україну, її свободу і незалежність 17 березня 2025 року на території Донецької області. Герой назавжди повернувся «на щиті» до рідної домівки. Чин похорону відбувся у Свято-Преображенському храмі села Красне.

У Корецькій громаді віддали останню шану захиснику України. Дмитро Нечипорук, 1990 року народження, житель села Даничів. Загинув воїн 27 листопада 2023 року. Довгий час вважався зниклим безвісти. Поховали військовослужбовця у рідному селі.

Олександр Лопуга народився у 1987 році. Мешканець села Сновидовичі Рокитнівської територіальної громади.

Проходив навчання у Великій Британії. Згодом виконував бойові завдання в складі прикордонної комендатури швидкого реагування на Донеччині й на території Григорівського лісництва.

На жаль, 31 липня воїн загинув внаслідок мінометного обстрілу в Луганській області.

Дмитро Васинюк народився 7 січня 1993 року. Житель Тараканівської тергромади.

Мобілізований у липні 2023 року. На службі був інспектором прикордонної служби 3 категорії – помічником гранатометника другого відділення інспекторів прикордонної служби.

На жаль, військовий загинув 30 липня під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку.

Ігор Гринява народився у 1974 році. Мешканець селища Оржів Рівненського району. Був гранатометником.

На жаль, воїн загинув 30 липня на Запоріжжі.