На той час Москва мала претензії на українські та білоруські землі, які входили до складу Великого князівства Литовського. Відтак, Московське князівство вело війну проти Литовсько-Руської держави. Перша сутичка з передовими московськими полками відбулась 27 серпня 1514 року за Березіною, де московські війська були змушені відступити. Основна ж битва відбулася під Оршею (нині – місто обласного значення у Вітебській області Білорусі, центр Оршанського району). У ніч на 8 вересня 1514 року 35-тисячне військо Великого князівства Литовського навело через Дніпро навпроти Орші наплавні мости на діжках і переправилося на лівий берег. Литовська армія складалася зі власне литовських, білоруських, українських, сербських, татарських, польських, угорських та німецьких загонів. Цим об’єднаним військом командував 54-річний волинський князь Костянтин Іванович Острозький. Московським військом, що налічувало майже 80 тисяч вояків, командували князі Михаїл Голіца-Булгаков та Іван Челяднін.
Битва закінчилась поразкою і відступом московського війська. Перемога під Оршею зробила Костянтина Острозького відомим усій Європі, про неї розповідали у чотирьох брошурах, виданих латиною та німецькою мовою. Острозького з тріумфом зустрічали у Варшаві та Вільні (нині Вільнюс). На честь перемоги під Оршею він побудував у Вільні Свято-Троїцьку та Свято-Миколаївську церкви.
Загалом князя Костянтина Острозького вважали одним із найвидатніших полководців XVI століття. Сучасники порівнювали його зі стратеґами античності — провів 35 битв, і програв лише дві.
На важливості перемоги, яку здобув князь Костянтин Острозький, наголошує відомий історик, письменник і філософ, проректор Національного університету “Острозька академія” професор Петро Кралюк:
– Щодо українських перемог та героїв – тут справді потрібна серйозна «ревізія». Ми «забули» найкращого українського полководця Середньовіччя Костянтина Івановича Острозького, недостатню увагу звертаємо на блискучого гетьмана-полковоця Петра Конашевича-Сагайдачного. По-іншому варто було б глянути на постать Семерія (Северина) Наливайка – не просто як на козацького ватажка, а як на військового діяча та політика європейського масштабу, який боровся з турками й татарами. Варто «повернути» собі короля Яна Собеського, переможця Віденської битви 1683 року, яка поклала край турецькій експансії в Європу, та «героя двох континентів» Тадея Андрія Костюшка. Адже ці люди мали українське коріння!
Рівненський письменник Петро Кралюк: Нормальна нація повинна мати свого Бандеру
Волинський князь Костянтин Острозький був одним із найвизначніших меценатів та власників землі того часу. У його володіння входило 100 міст, 40 замків, 1300 сіл; іноземці називали його володіння «Країною князя Острозького». Площа володінь перевищувала сучасну Тернопільську область. Він надав кошти для розбудови Межиріцького монастиря, Острозького та Дубенського замків. Заклав православний монастир у Дермані та Богоявленський собор в Острозі. А син князя Костянтина Івановича Острозького, князь Василь-Костянтин Острозький заснував Острозьку академію.
