Вклала гроші у нерухомість
У вересні 2009-го рівнянка Людмила Ляшук за 168 тисяч гривень придбала земельну ділянку прощею 42 сотих у Галини Поліщук. Майже півгектара землі знаходиться у селі Птича, що у Дубенському районі, поруч з автодорогою. На придбаній ділянці жінка планувала будуватися.
— Теща багато років працювала за кордоном. Вона медик за фахом, працювала легально, — каже зять власниці земельної ділянки Юрій ПОЛІЩУК. — Коли повернулася в Україну, думала, куди краще вкласти кошти. Вирішила купувати нерухомість. Придбала дві ділянки, одну у Птичі. Люди, у котрих купувала землю, потребували кошти. Вони казали, що нібито ця ділянка потрапляє під реконструкцію автодороги до Євро-2012 і, можливо, її будуть викуповувати. Вони зверталися до Служби автомобільних доріг у Рівненській області, але їм так і не надали офіційно відповіді, чи купуватимуть землю і коли саме.
Менше, аніж за рік, новоспечена власниця землі дізнається, що Служба автомобільних доріг у Рівненській області позивається до неї та попередньої власниці у Дубенський міськрайонний суд Рівненської області. Позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 23.09.2009 року між Галиною Поліщук та Людмилою Ляшук. А ще визнати укладеним договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки між Службою автомобільних доріг у Рівненській області та попередньою власницею — Галиною Поліщук.
Розглядаючи справу, суд встановив, що попередню власницю землі — Галину Поліщук, 20 лютого 2004 року листом попередили, що дана земельна ділянка необхідна для суспільних потреб, для реконструкції автомобільної дороги державного значення. Жінка дала дозвіл на викуп землі. Наприкінці 2006 року, відповідно до експертної грошової оцінки, ринкова вартість землі становила майже 21 тисячу гривень. Однак, договір купівлі продажу землі між Службою автомобільних доріг у Рівненській області та Галиною Поліщук так і не був укладений.
Керуючись ст. 218 ЦПК України, суд вирішив зобов’язати Людмилу Ляшук укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,42 Га у селі Птича Дубенського району, на вул. Львівська, між нею та позивачем (Служба автомобільних доріг у Рівненській області), виходячи з вартості земельної ділянки 159 тисяч 768 гривень.
Це рішення Служба автодоріг оскаржує в Апеляційному суді Рівненської області. Проте, 1 липня 2010 року інстанція виносить рішення не на користь позивача.
Землю відібрала сільська рада
Торік 16 липня на сесії птицькі сільські депутати вилучили земельну ділянку у власниці.
— Про рішення сесії Птицької сільської ради мене не повідомили, і без моєї згоди 28 липня 2010 року Укравтодор вніс до депозиту приватного нотаріуса Сохацького 8 тисяч 503 гривні компенсації вартості земельної ділянки, — обурюється власниця землі Людмила ЛЯШУК. — І вже 31 липня 2010 року Служба автомобільних доріг без моєї згоди та мого відому розпочала роботу з реконструкції автодороги на моїй ділянці. Сільські депутати не мали права примусово відчужувати мою землю. Своїм рішенням вони порушили ст. 41 Конституції України про примусове відчуження об’єктів права приватної власності. Примусове відчуження об’єктів допускається лише за умов воєнного чи надзвичайного стану і попереднього і повного відшкодування вартості.
Голова Птицької сільської ради рішення депутатів пояснює відстоюванням інтересів держави та мешканців села.
— Звернулися зі Служби автомобільних доріг, щоб ми посприяли з початком ремонту дороги у селі, — каже голова Птицької сільської ради Федір ФУРМАНЮК. — Через ту ділянку реконструкція затягувалася. Якби ми не відчужили землю, то не збудували б дорогу до чемпіонату! Там треба було спрямити (вирівняти) поворот, він дуже небезпечний, аварії там бували. А ще на цій ділянці неякісне полотно, від тряски асфальту автомобілями стріскають хати.
Рішення сільської ради “Про примусове відчуження земельної ділянки” та дії Служби автомобільних доріг власниця землі оскаржила у суді. Пройшла дві інстанції. І хоча і Дубенський міськрайонний суд, і Львівський апеляційний визнав рішення Птицької сільської ради від 16 липня 2010 року “Про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності” скасувати, сільський голова порушення права приватної власності заперечує.
— Знаю я про ті вироки. Ми діяли в інтересах більшості. У людей будинки руйнуються, бо дорога мала декілька поворотів. Якби не відчужили землю, то автодорогу не спрямили б і хати далі б руйнувалися, — наводить аргументи сільський голова. — Вони подавали до суду, щоб сільська рада сплатила моральні збитки, спершу 20 тисяч гривень, потім 50. Але їхню вимогу не задовольнили. Депутати мали прийняти таке рішення про відчуження ділянки тоді. Тепер з’ясувалося, що це мало все через суд проходити й вирішуватися. Суд мав відчужувати.
Скільки коштує півгектара землі?
Людмила Ляшук придбала земельну ділянку у Галини Поліщук за 168 тисяч 142,8 грн. Дорожня служба обмотивовує, що коштує ця ділянка 8 тисяч 503 гривні, цю суму зарахували на депозит у приватного нотаріуса.
— Це рілля, тому і вартість повинна обраховуватися відповідно до цієї категорії землі, — каже заступник начальника Служби автомобільних доріг у Рівненській області Микола ДЕМИДЕНКО. — Експерт визначив, що її вартість — вісім з половиною тисяч гривень. Це 200 гривень сотка. 168 тисяч гривень — це ринкова ціна. А підхід до землі, яка вилучається для суспільних потреб, зовсім інший. Суди визнали рішення сільської ради про відчуження земельної ділянки неправомірним. Зараз ми залагоджуємо вилучення цієї ділянки через райадміністрацію.
— Дубенський міськрайонний суд залучив незалежного експерта для визначення ринкової вартості земельної ділянки, яку придбала теща. Експерт оцінив ділянку у 159 тисяч 768 гривень, — наголошує Юрій Поліщук. — Окрім цього, у Птичі на цій самій вулиці Львівська, земельні ділянки продають ще дорожче, це буквально за 300 метрів. Станом на тепер усі судові рішення на нашу користь. Будемо подавати наступний позов про відшкодування Службою автомобільних доріг ринкової вартості ділянки, відповідно до оцінки незалежного експерта.
Попри судові слухання, роботи з реконструкції автодороги до футбольного чемпіонату тривали. І приватну земельну ділянку вони не оминули. Ще з листопада через землю, де мала будуватися рівнянка, їздять автівки. Власники землі кажуть — незаконно. А у Службі автомобільних доріг у Рівненській області — протилежної думки. Перші обіцяють і надалі клопотати про захист своїх майнових прав та компенсацію за землю, а дорожники налаштовані боронитися й апелювати у разі, якщо суд прийме рішення не на їхню користь.
До речі
До проведення Євро-2012 на Рівненщині реконструюються 180 кілометрів автодороги. 104 — у напрямку до Львова і 76 від обласного центру у напрямку столиці. Зі слів заступника начальника Служби автомобільних доріг у Рівненській області Миколи Демиденка, нині реконструкція автодоріг виконана на 95%.
— На деяких ділянках залишається покласти верхній шар асфальту, провести благоустрій та освітлення. Загалом по всій протяжності, а це майже 200 кілометрів, таких проблем, як із ділянкою у Дубенському районі, не було. Були відмови населення, небагато, десь п’ять. У суді ця справа Ляшук — єдина.
Коментар юриста
Олександр БУРМАГІН, юрист, Інститут розвитку регіональної преси:
— Стаття 41 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Ця ж стаття передбачає, що з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування вартості можливе примусове відчуження майна. Без попереднього і повного відшкодування примусове відчуження допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. У цій історії мова саме про визначення, попереднє, а головне — повне відшкодування вартості земельної ділянки. На сьогодні суди встановили, що під час вилучення землі не було дотримано порядку, встановленого законом. Великі питання й до вартості, на якій наполягає Служба автомобільних доріг, у вісім з половиною тисяч гривень. При цьому, власниця, попри те, що спір продовжується — вже позбавлена можливості використовувати землю відповідно до своїх потреб. Адже ділянку використали для прокладення автодороги. У неї, в порушення законного порядку, з відшкодуванням, яке очевидно не відповідає ринковим розцінкам, забрали власність. Незаконне рішення про вилучення прийняла рада, а використала землю Служба автодоріг. Відповідно, саме ці особи й мають компенсувати справедливу вартість власнику, права якого вони порушили. В якій пропорції — має встановити суд. Якщо держава Україна в особі судових й інших органів не забезпечить власникові в розумні строки справедливої компенсації, Людмила Ляшук матиме всі підстави для звернення за захистом прав до Європейського суду з прав людини. Стаття 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод говорить: “Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права”.
