Попри виклики воєнного часу, медіапростір на Рівненщині не тільки активно діє, але й не менш активно розвивається. Рівненські ЗМІ не лише представляють актуальну та правдиву інформацію, належно реагують на загрози та й ворожі фейки, але й впроваджують нові й нові проєкти.
Та й кількість медіа постійно росте. Від початку повномасштабного вторгнення кількість зареєстрованих медіа в області зросла майже уп’ятеро – нині їх уже 69. Про перспективи розвитку медіасфери Рівненщини на брифінгу Рівненської ОВА розповіла представниця Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Рівненській області Лілія Гринюк.
Медіамапа Рівненщини: яка вона?
Світ медіа в області доволі різноманітний та пістрявий:
«Станом на 15 липня 2026 року медіамапа Рівненської області представлена такими зареєстрованими суб’єктами та виданнями. Це 69 суб’єктів, яким присвоєно 113 ідентифікаторів. Ще з 2022 року у нас кількість таких суб’єктів збільшилася в п’ять разів. Щодо телебачення. У нас працює 4 суб’єкти мовлення, які здійснюють мовлення в ефірі. Також на території області зареєстровано 6 радіостанцій. Провайдери аудіовізуального сервісу – три суб’єкти. Це ті суб’єкти, які надають програми телебачення в кабельних мережах. 11 суб’єктів онлайн медіа. І лінійні медіа без використання радіочастотного спектра за технологією ОТТ. Тобто, це мовлення не в ефірі, а в інтернеті. Таких суб’єктів у нас вісім. Друкованих медіа – 37. Загалом, ці друковані медіа видають 67 примірників видань», – говорить Лілія Гринюк.
Яка структура друкованих видань на Рівненщині
Лілія Гринюк оприлюднила і структуру друкованих видань в Рівненській області:
- 32 видання – газети;
- 23 видання – журнали;
- 12 видань – наукові збірники.
«Зміни в інформаційному просторі за цих півроку говорять про розвиток цифрових технологій й стабільність класичного медіапростору, саме класичних медіа», – каже Лілія Гринюк.
Нові радіостанції на Рівненщині: де вони почнуть мовити?
Уже незабаром в Рівненській області можуть зазвучати нові радіостанції. При чому, в найближчій перспективі:
«До кінця цього року ми можемо отримати на території області ще дві нові радіостанції. І я сподіваюся, що вони будуть місцевими. Тобто подати документи на участь в цьому конкурсі зможе будь-який суб’єкт медіа чи фізична особа. Але маю надію, що цим скористаються саме місцеві мовники, наші радіокомпанії, які мають досвід у цій галузі. Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення передбачає дві частоти: у Вараші – 99,9 і в Антополі – 96,7. Документи можна подати до Національної ради до кінця серпня. Точніше із інформацією щодо цього можна ознайомитися на офіційному сайті Національної ради», – каже Лілія Гринюк.
Коли будуть відомі результати конкурсу
Про те, які саме радіостанції з’являться на Рівненщині, буде відомо під завісу 2026:
«Результати конкурсу ми дізнаємося до кінця цього року. Тож повторюся, на завершення року ми можемо мати дві нові радіостанції. Сподіваюся, що це будуть місцеві», – говорить Лілія Гринюк.
Яка ситуація з медіа на кордоні з Білоруссю
Говорили і про радіо та телебачення у північних районах області:
«Кожні півроку, а то й частіше, ми моніторимо ті радіопрограми та телепрограми, які можна переглядати та слухати на півночі області. Це Сарненський район: Зарічне, Дубровиця, Рокитне. Під час робочої поїздки, ми дослідили Сарненський район. Тут налічується 41 канал мовлення і 38 програм українського телебачення зафіксували в телемережі. У Сарнах присутні всі чотири місцеві мовники. А це значить, що реципієнти мають джерело достовірної інформації, інформацію місцевого значення», – каже Лілія Гринюк.
Посадовиця також зазначила, що в Сарнах є і місцева радіостанція «Радіо Полісся». А також зафіксовано усі три програми місцевого мовника: Радіо Культура, Українське радіо і Радіо «Промінь». А також транслюється “Армія FM”.
«Також ми плануємо поїхати у Вараський район. Це Зарічне, уже ближче до білорусько-українського прикордоння. Результати повідомимо після завершення моніторингу», – зазначає Лілія Гринюк.
Мовник з Білорусі «долітає». І це нормально
Все ж можна почути «голоси» від наших сусідів. Але місцеві воліють це ігнорувати:
«Так, присутні білоруські телевізійні канали, але якість трансляції погана. Є радіоканали. І це нормально, адже йдеться про прикордоння. І на наші антени можна фіксувати і білоруське телебачення. Але, запобігаючи будь-яким пропагандистським намірам, дезинформації, ми постійно перевіряємо, що це за канали. Ми не тільки спостерігаємо за мовленням телеканалів та радіо, але й спілкуємося з місцевим населенням. І хочу сказати, що люди не хочуть дивитися білоруські канали, але хочуть бачити українського мовника», – пояснює представниця Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Рівненській області Лілія Гринюк.
Головне фото – ілюстративне, згенероване за допомогою ШІ. Інфографіка згенерована за допомогою ШІ та надана з Рівненської ОВА. Фото Лілії Гринюк надане Рівненською ОВА.
