На Рівненщині знайшли справжню столицю писанкарства

У Радивилівській громаді відбулася змістовна експедиція, яка виявила та зафіксувала унікальні культурні традиції та успішні сімейні справи.

Ініціаторкою та організаторкою продуктивної поїздки, що відбулася за участі Ірини Рачковської-Баковецької, стала провідний спеціаліст Радивилівської міської ради Наталія Каючко.

писанкарство
Ірина Рачковська-Баковецька із Наталією Наталія Каючко та сестрятинською писанкаркою Тетяною Савчук

Сестрятин — столиця писанкарства

Село Сестрятин було відкрито як справжня столиця писанкарства на Рівненщині. У чи не кожній місцевій домівці зберігається ця давня традиція.

Головна носійка знань — вчителька образотворчого мистецтва Сестрятинської гімназії Тетяна Савчук, яку навчила цій справі бабуся, а пізніше її здібності вдосконалила знана місцева писанкарка Євгенія Огородніча. У гімназії усі вміють писати писанки, оскільки пані Тетяна приділяє цьому найбільшу увагу на уроках та додаткових заняттях.

У селі побутує головний місцевий орнамент писанки — ружа, яку називають «Сестрятинська ружа».

Сестрятинська ружа

Інша активна носійка традиції, Любов Федорчук, розповіла про обов’язковий обряд на свято Юрія: з давніх-давен селяни обходили хресним ходом усі людські поля, і кожна сім’я закопувала на полі зелену писанку, що готувалася саме для цього дійства. Крім того, у Сестрятині писанки запікають, аби вони могли пролежати у «стінці» до наступного Великодня як оберіг.

Варто зазначити, що Тетяна Савчук є не лише майстринею писанкарства, але й пасічницею: вона має 32 вулики і сама займається бджолами.

Травництво Боровика та «фольгові» ікони

У Радивилові експедиція познайомилася з травником-підприємцем Сергієм Боровиком. Його родина створила цілу індустрію по заготівлі, обробці та приготуванні лікарських трав, напрацювавши власну рецептуру зборів. Ця справа має тяглість поколінь і мережу трав’яних аптек на Рівненщині та Львівщині.

Сергій Боровик, лікар-травник

А заслужений працівник культури України Алла Комар розповіла цікаву історію про «фольгові» ікони. Її мама згадувала, як у 40-х роках по селі Кривуха Дубенського району ходили майстри зі Сходу України, які за їжу та проживання пропонували, зокрема, поновити старі ікони, маючи із собою фольгу.

Учасники експедиції зафіксували традиції, поспілкувалися про культуру та запланували подальші ініціативи.

Фото зі сторінки Ірина Рачковська-Баковецька у ФБ.

Поділитися:

Головні новини

Прокрутка до верху