Кому я винен – пробачаю!
Народні депутати заборонили банкам забирати заставне майно у тих, хто не платить кредити. За відповідний закон проголосувало 237 депутатів Верховної Ради.
У законі сказано: “На період виходу економіки України зі стану фінансової кризи вводиться мораторій на набуття заставодержателем чи іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет застави чи іпотеки в разі, якщо предметом застави чи іпотеки є житлова нерухомість, в якій постійно проживають громадяни”.
Тепер, аби ця норма вступила в дію, не вистачає підпису Президента та опублікування законодавчого акту в пресі. Що банкам робити з клієнтами, які не повертають кредити, і чим видавати вкладникам депозити — в законі не сказано.
Закінчення виходу економіки України зі стану фінансової кризи визначається рішенням Верховної Ради за поданням Кабінету Міністрів. Критерії кризи теж неуточнені. Зрештою, якщо дивитись глобально, то Україна у кризі живе 17 років, а в порівнянні з країнами Європи — постійно.
В останній путь
Банкіри утримуються від офіційних коментарів на цю тему, в “неофіційній” ж обстановці говорять, що таке рішення вносить хаос у банківську систему. Більше того, мораторій смертельним для багатьох банків, які сьогодні ще працюють “на грані фолу”.
Перші ластівки вже є. Нацбанк починає першу з початку фінансової кризи ліквідацію в банківському секторі. Банк “Причорномор’я” позбавили ліцензії і приступили до його ліквідації. Виплачувати 129 млн грн вкладів населення буде Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Банкіри попереджають, що за “Причорномор’ям” підійде черга на ліквідацію інших проблемних банків. Таких може набратися кілька десятків.
Зобов’язання банку “Причорномор’я” перед фізичними особами становлять 137 млн грн, з яких 129 млн грн — вклади до 150 тис. грн. Ще 18 млн грн — зобов’язання перед юрособами. Активів у банку майже немає. Є приміщення у Миколаєві балансовою вартістю 7 млн грн. За рахунок цих коштів та активів, які банк продасть як заставу, розрахуються з вкладниками. Але грошей на всіх не вистачить.
Складається враження, що уряд визначив, які банки мають вижити, надавши їм бюджетні кошти для рекапіталізації. А Верховна Рада вирішила, хто має померти, звільнивши частину ринку. Пережити фінансовий голод можуть лише потужні банки, які мають ресурс в запасі, чи банки з іноземним капіталом.
Уся ситуація дуже нагадує звичайний переділ ринку. Як тільки “зайві” в цьому бізнесі “помруть”, уряд з парламентом своїм рішенням кризу відмінять. Тим банкам, що виживуть, залишиться освоїти “територію”, що звільнилась.
Зрештою, в тому, що банків стане менше, а самі вони стануть крупнішими, немає нічого поганого, але чому це має робитись такими методами, та ще й за рахунок простих людей? Тих, кого перед виборами мають за “електорат” і задля яких нібито й приймаються закони “народними” депутатами?
![]()


