Рівненська область – це справжня скарбниця народної творчості, закарбованої в назвах її сіл. Подекуди, читаючи дорожній покажчик, мимоволі починаєш посміхатися. Здається, що наші пращури мали неабияке почуття гумору, коли давали “імена” своїм поселенням. Ми зібрали найколоритніші приклади дотепної географії Рівненщини.
Кумедна географія
Коти (Дубенський район)
Село Коти розташоване у Дубенському районі (Радивилівська громада) і має населення менше 100 осіб. Засноване у 1642 році. Незважаючи на милу назву, одна з гіпотез пов’язує її зі словом «катувати». Нібито поселення, що знаходилося на важливому шляху, часто зазнавало набігів, і жителі були катовані. Додаткової особливості селу надає його сусід – таке ж маленьке село Гусари, що створює кумедний «зоо-військовий» дует.
П’яннє (Дубенський район)
Село П’яннє (Дубенський район, Млинівська громада) налічує близько 500 мешканців. У селі бере початок річка П’яне. Найпопулярніша легенда пов’язує назву з пані Лукерією, яка нібито пропила свою власність – землі разом із кріпаками. До 2016 року село мало радянську назву Радянське, після чого йому повернули історичну, значно більш колоритну назву.
Хрінів (Дубенський район)
Село Хрінів розташоване у Дубенському районі (Острозька громада), і тут мешкає близько 200 осіб. Назва, що викликає усмішку, найімовірніше, походить від прізвища перших власників – Хреницьких чи Хрінницьких, або від назви невеликої річки Хріновка (сучасна Гнилушка). Але це лише припущення. Село є досить давнім, перші письмові згадки датуються 1568 роком.
Клопіт (Рівненський район)
Невелике село Клопіт (Рівненський район, Здолбунівська громада) має близько 100 мешканців. Його назва прямо пов’язана зі словом «клопіт» (турбота, праця). Гіпотеза полягає в тому, що перші поселенці мали багато клопотів з освоєнням цієї землі. Попри назву, мешканці описують своє село як тихе й мальовниче.
Нетреба (Сарненський район)
Село Нетреба (Сарненський район, Рокитнівська громада) є більшим за попередні, налічує близько 600 осіб. Легенда каже, що князь, побачивши поселення на поганих ґрунтах, хотів дати йому ім’я, але селяни закричали: «Не треба!». Наукова версія пов’язує назву зі словом «нетребіє» — місце, непридатне для обробітку.
Баболоки (Дубенський район)
Село Баболоки (Дубенський район, Млинівська громада) має приблизно 160 мешканців і згадується у документах вже у XVI столітті. Найімовірніше, назва походить від прізвиська, яке отримала перша поселенка («баба»), до якого додалося слово, що описує її особливість. Це робить назву справжньою лінгвістичною загадкою.
Чучеве (Сарненський район)
Село Чучеве розташоване на півночі Рівненщини у Володимирецькому районі (Рафалівська громада), його населення становить близько 300 осіб. Здавалося б, назва натякає на щось містичне, проте, ймовірно, вона походить від прізвища Чуча або Чучевич. Наукова гіпотеза пов’язує назву зі старослов’янським коренем “чуча“, що означає лялька або пугало (опудало).
Московщина (Дубенський район)
Це село, де живе трохи більше 20 людей. І одразу виникає питання – звідки така назва і коли його перейменують. Більш детально історію та про теперішній стан справ у селі читайте у нашому матеріалі.
Ці назви — не просто слова, це жива історія та колорит, що додає Рівненщині неповторного шарму.
Також читайте, як науковці продовжують досліджувати історію Рівненських сіл.
