Цих метеликів називають сонцевики будякові, латинською мовою Vanessa cardui. А ще цього метелика в Україні інколи називають чортополохівка.
Американський шкідник обживає Рівненщину
Він – відомий літун і належить до мігруючих видів. Ще недавно ці ‘туристи’ бачили пейзажі Північної Африки, а зараз мандрують на північ, щоб восени знову повернутися до Африки.
Під час міграції швидкість переміщення метеликів може сягати швидкості до 50 км/год. і за добу пролітають до 500 км.
Виявляється, що ці метелики пролітають гігантські відстані і зимують десь на півночі Африки або на Близькому сході, де відкладають яйця, і на цьому річний життєвий політ метеликів закінчується.
А з яєць вилуплюється гусінь, яка згодом перетворюється на лялечку, і вже з неї навесні виростає новий метелик.
І ці чортополохівки нового покоління знову збираються в зграї і, за невідомим людській науці покликом природи, повертаються за кілька тисяч кілометрів до України і інших, навіть північних країн Європи.
Тут теж виводяться нові покоління сонцевиків, які знову і знову повторюють споконвічний цикл перелітних метеликів.
Крім Будякового сонцевика, сезонна міграція кличе в далеку дорогу ще один вид сонцевиків, які водяться в Україні. Це – сонцевик адмірал (Vanessa atalanta), в окрасі якого більше чорного кольору.
Походження метелика пояснили у Міністерстві екології та природних ресурсів. Зважаючи на біологію сонцевика будякового та етологію метелика, поширення та шкідливість його підвищується в залежності від рівня максимальної температури повітря, суми опадів, вологості повітря.
