Навіщо бізнесменам депутатські значки?

Один знайомий депутат у розмові сказав приблизно таке: “А що мені ще робити? Бізнес працює і майже не потребує мого втручання, байдикувати нудно, от і пішов у депутати, щоб витрачати час на впровадження своїх ідей та зробити щось добре для людей”.

Частина ідеалістична

У часи ранньої незалежності депутатами ставали вчителі та лікарі, офіцери та чиновники, зрідка — прості робітники. Але згодом, усе частіше, депутатські значки почали з’являтися на піджаках бізнесменів.

У радах усіх рівнів сьогодні засідає бізнес-еліта різного калібру. Директори та власники фірм, акціонери та голови спостережних рад, банкіри та президенти корпорацій — це приблизний перелік переважної більшості депутатського корпусу будь-якої ради. І у цьому немає нічого дивного, адже хто ж повинен керувати та приймати рішення, завдяки яким наше життя стане кращим, як не люди, котрі на власному прикладі довели, що вміють, знають і можуть…

І дійсно, люди, які вже заробили собі на безбідну старість та більш ніж скромне життя своїм дітям, можуть подумати й про суспільство. Аби набутий досвід та вміння виходити зі скрутних ситуацій та заробляти гроші покращив життя батьківщини (села, міста, району, області, України — потрібне підкреслити). Адже людина, яка змогла наповнити банківський рахунок своєї фірми, може наповнити й державний бюджет, принаймні точно знає, як це зробити.

Фінансова незалежність депутата-бізнесмена робить його стійким до різного роду провокативних чинників, наприклад, хабарів. Багата ж бо людина — незалежна людина, вільна у прийнятті своїх рішень. Депутат, який має “все, що забажає”, навряд чи зреагує на “невеличку винагороду” у кілька тисяч баксів. Хоча більшою спокусою може бути вплив на прийняття рішень в інтересах певної фірми чи скажімо участь у державних тендерах, які також є ласим шматком.

Частина престижна

У питанні, для чого бізнесменам депутатство, є ще, так би мовити, складова престижу. Ще в часи феодальної Русі існували різного роду дворянські титули та звання, які відігравали величезну роль у державній ієрархії та розподілі за статусом багатих людей. Дворянські титули передавали у спадок, за них воювали і вбивали, їх готові були купувати. Інколи титул для людини був важливішим за гроші, тому що він зараховував до особливої касти, яка завжди була трошки вища за інших. Іншими словами, відносила до числа кращих з кращих.

У сучасній Україні дворянських титулів немає, і тому для частини бізнес-еліти саме депутатство відіграє роль такого собі престижного звання, яке відображає вагу у суспільстві. Скажіть, будь ласка, навіщо депутатський значок Ринату Ахметову, він що, не може вирішити якісь свої бізнесові питання без крісла у Верховній Раді? Навряд чи. Адже свій статок він заробив якраз поза стінами українського парламенту. Він дуже хоче попрацювати над законопроектами? Теж сумніваюсь, адже, як свідчить статистика, Рината Леонідовича дуже рідко можна зустріти у сесійній залі. І це стосується не лише бізнесменів-депутатів, які засідають у Верховній Раді.

Один знайомий автора цих рядків, який має серйозний бізнес в Україні і за кордоном, будинки, готелі, впливових друзів, забезпечених дітей, у 2006 році став депутатом… сільської ради. Він майже не з’являється на сесіях, а всі питання, як і раніше, вирішує по телефону з власного офісу. Як і раніше (до депутатства), виділяє гроші на розвиток села та на благочинність. Усе залишилось так, як і було до отримання депутатського мандата. Значок із синьо-жовтим прапором на лацкані його піджака — це скоріше знак належності до певного стану, як колись у Київській Русі соціальне становище людини можна було розпізнати по одягу. І як співає у своїй пісні “Скрябін”: “Куплю я собі острів посередині моря, мені він нафіг треба, а люди хай говорять”. Тому для частини депутатів значок — це такий самий атрибут успішного бізнесмена, як “Лексус”, мобіла останньої моделі та будинок у три поверхи з басейном і тенісним кортом.

Частина меркантильна

Грошей ніколи не буває забагато, цю істину знає, мабуть, і школяр. У хорошого бізнесмена вірус постійного заробляння грошей — у крові. Він автоматично бачить, де можна отримати прибуток. Певно, саме ця риса відрізняє їх від “звичайних” людей, і ця риса спрацьовує завжди. Ви коли-небудь зустрічали людину, яка заробила мільйон і сказала “все, мені досить”? Навряд чи. Депутатський статус дає можливість вирішувати деякі бізнесові питання, лобіювати прийняття потрібних рішень, що в свою чергу робить бізнес ще більш прибутковим.

У пресі й на телебаченні вже звичними стали публікації та сюжети про переділ земельних ресурсів. Земля — це чи не найбільше сьогодні багатство, це краще, ніж рахунок у банку. Адже жодний банківський депозит не дасть такого прибутку, як земельна ділянка, яка росте у ціні мало не зі швидкістю світла. Крім того, за законом, кожен громадянин України має право один раз отримати у власність земельну ділянку безкоштовно. Тому й не дивно, що більша частина рішень сесії ради (і тут знову ж таки не має значення, сільської, міської чи обласної) стосується виділення землі.

Майже завжди серед рішень будь-якої ради можна знайти прізвища родичів депутатів, яким виділяються земельні ділянки. І скільки народні обранці не говорили би про те, що їхні рідні мають усі законні права на ту чи іншу власність (з цим я абсолютно згоден), але при прийнятті кожного такого рішення чи не найголовнішим чинником є саме статус та особистий вплив самого депутата. А байки про “справедливість” та “закон один для всіх” — це ж так, електорат перед виборами потішити…

Частина наближена до реальності

Істина у цьому питанні, мабуть, десь посередині. Адже всі люди різні, і різними є їхні мотиви у прийнятті життєвих рішень. І бізнесмени у цьому не виняток.

Одним потрібно депутатство, аби розвивати власний бізнес та заробляти більше. Або дуже хочеться отримати кілька земельних ділянок, аби побудувати будинки дітям та рідним. Іншим важливий сам статус, належність до певного соціального стану або просто подобається носити депутатський значок на піджаку. Але є й бізнесмени, які приходять у депутатські крісла, аби реалізуватись у громадському житті, поділитись досвідом та ідеями. Для таких дуже важливо, що про них скажуть люди та напишуть газети. Але є й четверта, певно, найбільша частина народних обранців з числа бізнесменів, для яких мають значення всі вищевказані фактори.

Loading

Не пропускайте важливі новини Рівненщини Читайте ОГО у Google News
Підписатися
Поділитися:

Головні новини

Прокрутка до верху