Не я б’ю — верба б’є…

Вчора православні святкували Вербну неділю. Тож так було багато людей на вулицях міста, в автобусах, маршрутках з пучечками освячених вербових гілочок, що ось-ось мають розпуститися. І дорослі, і малі поверталися з церкви — усі такі врочисті, радісні, з приємними посмішками і... чистими помислами. Адже багато хто був у сповіді, причащався з рук батюшки.

Чому остання неділя перед Великоднем називається Вербною? Згідно з біблійними описом, Христос за тиждень до свого Воскресіння в’їхав у Єрусалим на віслюку. Вдячний народ встеляв Йому дорогу пальмовими гілками, отож у католиків це свято іменується Пальмова неділя. У нас же в силу того, що українська флора небагата на пальми, ці функції взяла на себе верба. І це не дивно, бо саме вона першою пускає паростки, відчувши подих весни.
… Прийшовши додому, дорослі, за традицією декілька разів стьобнули свою дитину освяченою гілкою, при цьому примовляючи:

Не я б’ю — верба б’є:
Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!

Звичайно, ніхто і не подумає викидати освячені гілочки, адже вони допомагатимуть від різноманітних хвороб, поганого ока. До того ж, якщо ви збережете освячену вербову гілку, вона захистить ваше помешкання від пожеж.
Сьогодні розпочинається страсний тиждень — останній перед світлим Христовим Воскресінням. І ми закінчуємо підготовку своєї душі, тіла, оселі, всього свого життя, щоб святкові великодні дзвони знайшли відгук у серці кожного, об’єднали нашу велику українську родину.

Loading

Не пропускайте важливі новини Рівненщини Читайте ОГО у Google News
Підписатися
Поділитися:

Головні новини

Прокрутка до верху