Та не всі в змозі розділити чужу радість чи успіх (що ж тоді говорити про біду?). І, не у свята будь сказано, комусь завжди щось муляє: а чому у сусіда не так? Ось відкриваю одну дуже цікаву рівненську газету з надзвичайно оригінальною назвою і нарешті дізнаюсь, що у газети “ОГО” протягом минулого року прослідковувалась “тенденція послаблення”. І це, навіть, “незважаючи на всі зусилля засновників переломити ситуацію”. Оце так. Сиджу собі тут у м’якому кріслі, ні сном, ні духом не відчуваю, яка у нас тенденція. Що ж трапилось, де ті “тенденції”? А ось вони: “…спочатку величезні гроші витрачаються на придбання власної друкарні, затим відбувається її пишна презентація, а потім… п’ятничний випуск газети все одно друкується в Рівненській обласній друкарні. А тут ще й витрати на випуск щоденної “ОГО”, до розуміння принад якої пересічні мешканці Рівного явно не дозріли…”
Спасибі, колеги, за “тенденції”. Тільки з логікою та елементарними знаннями економіки у вас не все гаразд. Якщо газета витрачає гроші на придбання власної друкарні і започатковує щоденну газету, то це по-вашому “послаблення”? Ну, озадачили ми вас, бо продовжуємо друкуватись в обласній друкарні. І знаєте чому? Бо ви, чомусь, втекли в Луцьк. Щодо “пишної презентації”, то ця фраза доводить, що у вас ще й нелади з достовірністю інформації, бо її просто не бу-ло.
Попутно ця “цікава газета” ще й встигає завуальовано звинуватити “ОГО” та “Рівне вечірнє” у приховуванні тиражів, а “так звані державні видання” у “скомпрометованій практиці організації передплати”. Далі автор активно хвалить газету облспоживспілки та керівника самої облспоживспілки за суттєво збільшений тираж, але вже нічого не говорить про “скомпрометовану практику організації передплати”. Чому так, зрозуміло всім, хто знає самого автора. Хто не знає, легко здогадається.
На основі таких дилетантських міркувань робиться не менш дилетантський висновок, що ЗМІ області, “за невеликим винятком, знаходяться в кризі”. Очевидно, що тим невеликим винятком і є ця “цікава газета”, яка спромоглася набрати аж 960 екземплярів передплати. Браво.
Я цілком допускаю, що шановним колегам наплювати на елементарну корпоративну єдність, як і нічого не вчить їх народна мудрість (наприклад, не плюй у чужий колодязь). Я розумію, що тут немає сенсу говорити про журналістську етику і коли б мова йшла тільки про “ОГО”, не став би навіть звертати уваги. Але йде самовихваляння на фоні топтання всіх інших. Обережно, колеги, так і луснути можна. Скільки їх було вже таких: “просто цікавих газет”.
Неетичний ракурс
Мені вже не раз доводилось писати про особливість минулого, 2002 року для нашої газети. Ми відсвяткували своє 10-річчя, започаткували кілька нових справ (зокрема, щоденний випуск газети та придбали друкарню), які продовжимо розвивати вже у цьому році. Ще раз щиро дякуємо усім, хто був разом з нами, читав наші видання чи користувався нашими послугами. Подяка й усім, хто вітав нас з річницею, з Новим роком та Різдвом Христовим.
Поділитися:
