… Влітку 2000 року будинок на вулиці Коперника у Здолбунові, де мешкає Петро Маланчук, було на три дні відключено від централізованого водопостачання. Так, для “профілактики” — щоб люди краще платили за спожиту воду. Та не врахували водопостачальники, що знайдеться у багатоквартирному будинку чоловік, котрий посміє виступити проти такого беззаконня. Пан Петро, котрий справно сплачував за воду, подав на водоканал у суд. І спершу виграв його.
Та згодом почалося — і суди, і пересуди. Ну ніяк не хотіли керівники державного підприємства визнати свою вину, тому й подавали апеляції, і навіть часом вигравали справу. Не здавався і Петро Маланчук. Дійшов він аж до Верховного Суду України, який, фактично, й захистив чоловіка. А вже остаточну крапку в цій справі поставив Рівненський обласний апеляційний суд, прийнявши рішення стягнути з облводоканалу на користь пана Маланчука суму за моральну шкоду. І ось нещодавно виконавча служба Рівненського міського управління юстиції це рішення виконала: у повному обсязі (суму пан Петро просив не називати) стягнула і виплатила позивачу за моральну шкоду.
— Я радий, що справедливість взяла таки гору, — розповідає Петро Маланчук. — Особливо задоволений роботою Рівненської міської виконавчої служби, якою керує Марія Лук’янова. А ще хотів би подякувати молодому і добросовісному судовиконавцю Жанні Хоптар. Добре й те, що не довелося їхати у Страсбург на засідання Європейського суду — адже мої документи серйозно вивчалися і там. А то… довелося б у Франції червоніти за свою державу. Жартую, звичайно.
