Придбана ліцензія є документом, що дає право суб’єкту господарювання на здійснення зазначеного виду діяльності або окремих видів послуг.
Держком України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерство транспорту України у грудні минулого року розділили послуги, що надаються автомобільним транспортом загального користування, та послуги таксі. Видані раніше дозволи чинні й зараз, до кінця свого терміну дії. Інша відмінність — видача ліцензійних карток на кожен транспортний засіб, які є бланком суворої звітност. Сюди заносяться реєстраційні дані ліцензії та автотранспортного засобу. Якщо керівники автопідприємств та приватні власники, що мають по кілька транспортних засобів, мають змогу вирішувати нову проблему оперативно і в комплексі, то підприємці-таксисти мусять розриватися між “баранкою” та біганиною по інстанціях.
Як повідомив начальник служби ліцензування та сертифікації автотранспорту Рівненського обласного управління з контролю та координації роботи автотранспорту Ананій Кравчук, ліцензія для надання послуг таксі терміном на три роки коштує 340 гривень, а послуги з її оформлення протягом 10 днів — 121,20 грн. Новий дозвільний документ можуть отримати суб’єкти підприємницької діяльності, для яких надання транспортних послуг є виключно основним засобом заробляння грошей. Тобто професіонали у “своєму” бізнесі. Щоб стати власником ліцензії, а відтак і не боятися перевірок з боку ДАІ чи розборок з “офіційними” конкурентами, потрібно підготувати чимало документів. Це — копії свідоцтва про підприємницьку діяльність, внутрішнього паспорта громадянина України, посвідчення водія та медичної довідки. Треба також пред’явити (а отже, придбати) дві страховки: цивільної відповідальності та особистого страхування від нещасних випадків на транспорті. І, нарешті, укласти договір з будь-яким базовим автопідприємством про місце проведення регулярного технічного огляду. Тож у 461 гривню таксист-початківець чи нелегал, який бажає вийти з “тіні”, просто не вкладеться.
З приводу чуток серед таксистів щодо квоти у 500-600 легкових таксі для Рівного, то Ананій Кравчук зауважує:
— Ми не маємо права відмовити у придбанні ліцензії, якщо хтось працює офіційно та приніс усі документи і копії. Прерогатива з визначення потрібної кількості таксомоторів належить виключно міській владі. Так що про жодне квотування з нашого боку щодо таксі зараз не йдеться.
Начальник Рівненського міського управління транспорту і зв’язку Василь Сливка вважає, що нові Ліцензійні умови дещо недосконалі. У першу чергу це стосується відсутності системи контролю за наявністю у перевізників ліцензій: хто має перевіряти — інспектори ДАІ чи якийсь інший контролюючий орган? По-друге, дозвіл таксувати з 18 років (кермувати автобусами — з 19) викликає подив, адже у такому віці не кожен контролює свої емоції та вчинки. А тут треба відповідати за життя пасажирів. До того ж, за словами пана Сливки, жодна служба радіо таксі у Рівному чи приватний таксист поки що не мають ліцензії.
Цікаво, а якої думки про ліцензування самі таксисти — як офіційно зареєстровані у податковій, так і “грачі”? Якщо для перших це — додаткові фінансові витрати, які інакше як новою “обдиралівкою” не називають, то другі — завжди були, є та будуть нелегалами. Наприклад, ТзОВ “СТОА-Автоторгсервіс” нещодавно створило нову службу радіо-таксі 058. У ній працюють й автоперевізники, які вирішили легалізуватись. Зважаючи на спеціалізацію підприємства, легкові машини приватників тут проходять щоденний техогляд разом із білими “Волгами” служби 059, а водії — медогляд. Але не кожному “грачу” щастить потрапити під теплі “крила” такого господаря. Та й охочих мати “живу” гривню, не обкладену ще одним побором, знайдеться не один десяток людей…
