– 2012 рік буде досить складним для українців. Належить пережити футбольний чемпіонат і чергові парламентські вибори. До того ж цей рік високосний, а українці бояться високосних років. Скажіть, яким буде українець-2012?
– Українець буде таким же, як раніше.
– Отже, зі зміною років нічого не зміниться?
– Хочу нагадати, що для українця XVII століття новий рік починався з вересня. У 1728 році Петро I видав указ «Про реформу календаря в Росії». З даного указу випливало, що настання нового року приурочувалося до 1 січня.
Ми продовжуємо і понині святкувати його за указом Петра, а потім дивуємося, чому до цих пір перебуваємо під політичним впливом Росії.
Так що я б не надавав сакрального значення ні цифрам, ні датам. Ця зміна років не стане відчутною.
– Зимові свята по-українськи – затяжні…
– Ясна річ, певна «затхлість» буде, коли почнуться релігійні свята. Але це один з українських пороків, а не достоїнств.
– Сценарій початку року буде стандартний: від олів’є до куті, а потім на роботу.
– Абсолютно вірно.
– А як же очікування нового?
– Усі сподівання нового зводяться до чого? До того, що хтось раптом прийде і щось зробить, щоб були зміни.
– Україна, українець ще не дозріли самостійно щось робити, змінювати ситуацію?
– Той, хто сьогодні крутиться і справляється – і далі буде крутитися і справлятися.
А Україна – не людина і не істота. У неї немає нічого – ні свідомості, ні мірки. Тому говорити, що «Україна думає», або «Україна намагається» – не зовсім коректно. Є просто політики, які маніпулюють цим поняттям.
– Давайте трохи зупинимося на виборчій кампанії. Вже з 10 січня українцям почнуть багато обіцяти. А люди так втомилися від цього…
– Хіба люди не були втомленими п’ять років тому? А в 1991 році? А в 1987 році? Все те ж саме!
Запитаєте – чому? Просто в людини дуже коротка пам’ять. В українців, як у нації, теж дуже коротка пам’ять.
– Отже, рецепт – «пам’ятати все»?
– Зробіть щось хороше для себе, дому – і все буде добре.
– Ми вже говорили: зимова декада свят у нас досить тривала. Вітати одне одного можна довго. Що ви побажаєте українцям?
– Побажати хотілося б тверезості. Але… враховуючи наші традиції, це, скоріше, тільки бажане…
