Політичні перипетії не полишають владний олімп нашого міста. Мало того, що Рівне залишилось без мера, то ще й поповзли чутки, що й обласні обранці можуть залишитись без голови. “ОГО” аналізувала інформацію щодо можливого переходу Олександра Данильчука на роботу до столиці.
Не в своїй тарілці
Відколи Данильчук став головою облради, виникало питання: навіщо столичному політику ця посада. Ще більше питань виникло, коли почав для себе виясняти, хто ж він такий — Олександр Данильчук. Знайомий, який знає Олександра Юрійовича особисто, розповідав: “З Данильчуком познайомився в 1999 році у Верховній Раді, тоді від міг вирішити у Кабміні чи не будь-яке питання”. Не надто змінилась ця ситуація й сьогодні, адже як розповідали в БЮТівському середовищі, нардепи Сергій Кошин та Юрій Прокопчук намагаються вирішувати питання своїх округів у Кабінеті Міністрів винятково через Данильчука.
Крім того, у нинішнього голови облради залишились дружні стосунки з Ігорем Бакаєм, який сьогодні, як нашіптують “злі язики”, працює радником Володимира Володимировича, того, який поки що є президентом Росії. Пан Данильчук і сам інколи жартував, коли на сесії виникала гаряча суперечка, що, мовляв, кину вас і поїду в Росію.
Один депутат ще рік тому казав, що Данильчук не “всидить” у Рівному, це не його рівень — мілкувато. І от, схоже, цей час настав.
Головний лісник України
6 лютого 2008 року розпорядженням №247-р було звільнено з посади голови Державного комітету лісового господарства України регіонала Віктора Сівця. І саме на це вакантне донині крісло нібито претендуватиме Олександр Данильчук. Безперечно ця посада цікавіша, ніж керівництво обласною радою, адже управління всім лісовим господарством держави — це масштаб і неабиякий вплив.
— Ну це поки що лише на рівні розмов, — відповів на запитання голова Рівненської обласної ради Олександр ДАНИЛЬЧУК. — А чи стане це реальністю, поживемо, як то кажуть, побачимо.
Хоча і тут не все так просто. Щоб призначити голову комітету Кабміну, необхідно затвердити програму уряду, а для цього може не вистачити в коаліції голосів.
Юлії Тимошенко доведеться шукати голоси для підстраховки “на стороні”, з цим можуть допомогти комуністи (були прецеденти) або депутати від Блоку Литвина. От тут то й криється основна каверза, адже взамін голосів “литвиновці” цілком можуть попросити посаду голови комітету з лісового господарства собі. Микола Шершун, подейкують, зовсім не проти повернутись до справи, в якій пропрацював усе життя. У такому випадку Данильчук може залишитись при бубнових інтересах.
Святе місце…
Правильно! Святе місце порожнім не буває. БЮТ, скоріше за все, захоче залишити крісло керівника облради за своєю політичною силою.
— Якщо так складуться обставини, що Олександр Данильчук залишить посаду голови, то логічним було б, що його має замінити представник нашої політичної сили, особливо з огляду на те, що БЮТ у виконавчій владі не представлений, — зауважує депутат Верховної Ради, фракція БЮТ, Юрій ПРОКОПЧУК. — У нашій фракції в облраді багато достойних професійних людей, які могли б обійняти не лише посаду голови облради, а можуть працювати й на рівні заступників міністра.
Якщо Данильчуку пофортить і він повернеться на роботу до столиці, постане питання: хто ж керуватиме облрадою? Спробуємо пофантазувати й змодулюємо ситуацію.
Обрати голову самотужки БЮТу не вистачить голосів. Доведеться шукати союзників, але вибір тут невеликий: просити про підтримку “Нашу Україну” чи домовлятись з УНП.
Розмінною монетою у таких переговорах може стати підтримка чийогось кандидата на виборах міського голови. Наприклад, “Наша Україна” чи УНП підтримують, скажімо, голову фракції БЮТ Миколу Кучерука на посаду голови облради, а взамін отримують підтримку свого кандидата на посаду міського голови. Фантастика? Але ж ми живемо в часи перемін…
![]()


