Рівненський ортопед-травматолог і вертебролог Роман Чумаченко добре знає, що таке лікувати не лише у стінах медзакладу, а й у реаліях війни. Після двох років служби у Збройних силах України він повернувся до цивільної медицини, однак і далі допомагає військовим та містянам відновлюватися після травм — нині в одному з приватних медичних центрів Рівного.
Медицина як покликання
Медицину Роман обрав ще після школи. Наприкінці п’ятого курсу навчання в медичній академії він остаточно визначився зі спеціалізацією. За його словами, ортопедія і травматологія привабили своєю динамічністю та різноманіттям випадків.
«Це дуже динамічна і цікава професія, дуже різноманітна. Тут і нейрохірургічні, і опікові травми, і політравма, і класичні ортопедичні захворювання. Вона багатогранна і надзвичайно цікава», — розповідає лікар “Сфера-ТВ”.
До повномасштабного вторгнення Роман Чумаченко працював за фахом.
Від служби до лікарні
Уже в лютому 2022 року він розпочав військовий шлях у 55-му окремому полку. Спочатку обіймав посаду лікаря медичного пункту та виконував обов’язки начальника медпункту. Згодом його перевели командиром медичної роти у 141 окрему стрілецьку бригаду.
«Рік я був лікарем медпункту, а потім — командиром медичної роти», — коротко підсумовує він цей період.
Після двох років служби Роман звільнився за сімейними обставинами й повернувся до цивільної роботи. Однак війна суттєво змінила його щоденну практику. Пацієнтів стало більше, і серед них — значна кількість військовослужбовців.
«Військові — такі самі люди, як і всі. Є легші й складніші випадки. Часто потрібна й додаткова психологічна допомога», — зазначає лікар.
Робити неможливе
Найбільші труднощі, за його словами, виникають у роботі з пораненнями, особливо з ушкодженнями периферичних нервів. Відновлення у таких випадках тривале й складне, а часу у військових зазвичай обмаль. За кілька тижнів відпустки доводиться робити майже неможливе.
Щодня до Романа Чумаченка приходять десятки пацієнтів — на консультації, процедури, реабілітацію. Попри втому і виклики, він не планує зупинятися. Його мрія проста й водночас спільна для мільйонів українців — продовжувати лікувати людей уже під мирним небом, допомагаючи їм повернутися до повноцінного життя.
