Власне, реконструкція мосту не обмежиться лише заміною асфальтового покриття — справа значно серйозніша. Роботи триватимуть більше місяця і коштуватимуть 469 тисяч гривень.
— Мосту вже близько сорока років, — розповідає один із інженерів проекту Михайло Петлицький, — природно, що він зносився. Найбільша проблема — це шви між опорами мосту. За стандартами вони не повинні бути ширшими, ніж п’ять сантиметрів, проте за час експлуатації мосту шви розхиталися, і місцями становлять до двадцяти сантиметрів. Відповідно тріскається і просідає асфальт.
За ремонт мосту взялися луцькі спеціалісти (фірма “Луцьккомундор”, директор Олександр Остапук). Вони ж розробили проект ремонту швів: у бетонну основу вставлятиметься металева конструкція, яка триматиме опори й не дозволятиме їм розходитися, потім з’єднання буде покрите пористим матеріалом і закрите бітумом, що в свою чергу запобігатиме руйнуванню асфальтового покриття на місцях з’єднання. Крім того, на наступний рік заплановано ремонт нижньої частини мосту.
Цей такий необхідний ремонт — дуже проблемний, оскільки за всіма правилами та й згідно зі здоровим глуздом на час робіт міст варто було б закрити. Але це означає, що третя частина міста залишиться відрізаною. Якщо маршрутки і зможуть об’їжджати вулицею Степана Бандери, то тролейбусні лінії в обхід не пустиш. Поки що ремонтники лише знімають старий асфальт, що не заважає рухові транспорту, але як бути, коли відбуватиметься ремонт швів? На часі вихід знайдено — вулицю Соборну від кафе “Журавлина” частково перекрито, автомобільний транспорт добровільно-примусово рушає в об’їзд, а тролейбуси гордо прямують мостом. Чи зміниться щось — час покаже…
