Perpetuum mobile по-рівненськи

Ці підприємства з 1958 року є членами-засновниками Товариства винахідників та раціоналізаторів, яке покликано захищати права своїх членів на ринку інтелектуальної власності. Щоправда, лише на громадських засадах, оскільки сьогодні не існує чітко регламентованого законодавства для цієї галузі, а інститут державних інспекторів планується запровадити тільки на початку наступного року. Можливо, саме тому більшість розробок приживаються то в Росії, то у Китаї, де можливість реалізувати задумані проекти має більш реальні перспективи. Наприклад, з поданих цього року заявок п’ята частина буде запроваджена за кордоном.
Крім сорока колективних членів, Товариство об’єднує і окремих винахідників, адже їм набагато важче юридично грамотно оформити заявку на патент, проплатити внески за продовження терміну його дії, впровадити власну розробку у виробництво. Саме такого роду проблеми не лише затримують, а іноді й перешкоджають поширенню новаційних технологій. Так, через неправильне оформлення патенту на лікарський засіб “Надшаг” відомий на Рівненщині Олександр Корунов упродовж восьми років намагався повернути собі право на виробництво цього унікального засобу, яке привласнили київські ділки. У нашому місті лише за цей рік виникло вже три подібних прецеденти.
Серед них — тривалий судовий процес між Юрієм Мокутоніним та Рівненським заводом тракторних агрегатів. Перший позов винахідника судові органи задовольнили, зобов’язавши РЗТА виплатити авторську винагороду за впровадження на підприємстві побутових водяних котлів. Але половину грошей науковець й досі не отримав, а п’ять нових позовів не зрушили справу з мертвої точки. І суть не лише у грошах, адже стаття 136 Кримінального кодексу України “Про захист прав інтелектуальної власності” зобов’язує підприємства, що встановлюють новаційне устаткування, заключати договір з винахідниками. А саме цього РЗТА робити і не хоче. Коментар юриста заводу нам пообіцяли у понеділок.
За словами голови Рівненського товариства винахідників та раціоналізаторів Тамари Афанасенко, на даний час у нашій області у виробництво впроваджено 264 проекти, з яких найбільше реалізовано у промисловості, будівництві та на транспорті.
Найбільша кількість винаходів надходить від освітян. Молодих винахідників готують на кафедрі використання водної енергії університету водного господарства і природокористування. “Я ніколи не лягаю спати без олівця, — розповідає доцент кафедри, один з небагатьох винахідників нашої області, хто удостоївся звання заслуженого, Олександр Солодкий. — Мій перший винахід в остаточному варіанті я побачив уві сні, де, перетворившись на частинку осаду, намагався прорватися крізь фільтр. Коли прокинувся, відразу ж спроектував модель очисної конструкції таким чином, щоб тривалість його дії була довшою, а ефективність вищою”.
З того часу минуло двадцять сім років, Олександр Солодкий захистив дисертацію, виховав когорту молодих винахідників, запатентував понад півсотні винаходів. Деякі з них активно використовуються у сільському господарстві області. А в наступному році рівненські фільтри встановлюватимуть на трубопроводах Криму. Єдине, що тривожить наших винахідників — відсутність на даний момент належного фінансування.
Та навіть попри нестабільність законодавства, матеріальні труднощі і довготривалий термін для оформлення документації, на який іноді йдуть роки експертизних випробувань та бюрократичних перепон, кількість винахідників у нашій області не зменшується. Так, за останній рік кількість науковців-новаторів зросла на 21% і сьогодні становить майже триста чоловік. За останні півроку вони зареєстрували до тридцяти винаходів та раціоналізаторських розробок. А 21 вересня винахідники відзначали своє професійне свято.