“Якщо підрахувати, то українські підприємці сплачують майже 1% від ПДВ, а це майже 10 мільярдів гривень, щорічно на ті процедури, які пов’язані з веденням податкового обліку. Потенційно це той ресурс, який повинен піти в економіку, проте витрачається на усілякі бюрократичні потреби”, – зазначив він.
Експерт також висловив думку, що система адміністрування податку на прибуток сприяє тінізації і ухилянню від його сплати.
Для порівняння експерт навів приклад європейських країн, де законодавчі акти податку на прибуток займають три-чотири аркуші. У нас же розділ Податкового кодексу, що стосується податку на прибуток, займає близько 150 сторінок.
Це говорить про те, що в Україні відсутні ті економічні механізми, які спонукали б підприємців декларувати свій прибуток. На Заході навіть виникають скандали щодо штучного роздуття власного прибутку. Тому що існують чіткі механізми, які змушують менеджера підприємства працювати на те, щоб прибуток збільшувався. А якщо зростає прибуток, то зростає і база оподаткування.
За словами фахівця, в Україні такого стимулу немає, і уряд намагається максимальними локальними обмеженнями штучно обмежити базу оподаткування. Але навіть за рахунок таких локальних жорстких обмежень будь-який бухгалтер знайде нові механізми, за рахунок чого він зможе звузити базу оподаткування.
Джерело: ТСН
