Російська атака на Рівненський державний гуманітарний університет 13 жовтня спричинила не лише значні руйнування, а й хвилю суперечок у соцмережах. Після повідомлень про нібито недопуск студентів до укриття та спроби приховати інформацію про потерпілих університет виступив із публічним зверненням до журналістів, блогерів і громадськості. У закладі закликають не перетворювати трагедію на сенсацію, а будь-які звинувачення перевіряти фактами.
Звернення ухвалила Вчена рада РДГУ. Як зазначено в документі, його одноголосно підтримали на засіданні 5 листопада 2026 року. Університет наголошує, що готовий до відкритого спілкування з медіа, але водночас залишає за собою право захищати ділову репутацію та вимагати спростування недостовірної інформації.
Що стало причиною такої реакції і які питання залишаються відкритими?
Із чого почався скандал довкола РДГУ
Уранці 13 жовтня російський безпілотник влучив у навчальний корпус факультету мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету. Будівля зазнала значних руйнувань, виникла пожежа.
За інформацією ДСНС, загалом унаслідок атаки на Рівне постраждали 30 людей. Серед травмованих, як раніше повідомляло Міністерство освіти і науки, були й адміністративні працівники університету. Водночас про загиблих унаслідок удару офіційно не повідомляли.
Однак невдовзі трагедія стала приводом для іншої дискусії. У соціальних мережах почали поширюватися твердження, нібито під час повітряної тривоги студентам не дозволяли залишати аудиторії та спускатися в укриття.
Згодом з’явилися ще серйозніші звинувачення. Одна з місцевих блогерок повідомила про нібито спроби приховати кількість потерпілих і пропозиції виплатити студенткам по 5 тисяч гривень за мовчання. Ці заяви активно обговорювали, однак належних доказів їхньої правдивості публічно представлено не було.
Що розповіли студенти та керівництво факультету
На захист університету публічно виступили самі студенти, які перебували в корпусі під час атаки. Вони записали відеозвернення, у якому заперечили інформацію про те, що їх примусово утримували на заняттях або пропонували гроші за мовчання.
Студентка Олеся Васильєва розповіла журналістам, що після обстрілу молодь оглядали медики. За її словами, фізично постраждалих серед студентів не було, хоча багато хто пережив сильний стрес. Інша студентка, Вероніка Городник, також заперечила повідомлення про нібито прихованих загиблих і травмованих студентів.
Декан факультету мистецтв Ярослав Сверлюк повідомив, що після оголошення повітряної тривоги заняття припинили. Частина людей спустилася в укриття, інші залишили територію закладу. Ці свідчення узгоджуються з повідомленням Міністерства освіти і науки, яке 13 жовтня інформувало, що, за даними університету, студенти перебували в укриттях.
Водночас свідчення окремих студентів та позиція адміністрації не замінюють незалежної перевірки всіх обставин організації безпеки під час тривоги.
Що заявив РДГУ після звинувачень у соцмережах
У зверненні, підтриманому Вченою радою, колектив РДГУ висловив занепокоєння поширенням неперевірених припущень і необґрунтованих звинувачень після російської атаки.
Документ розпочинається словами:
«Людське життя не привід для сенсацій. Трагедія університету не простір для маніпуляцій».
Університет нагадує, що 13 жовтня постраждали його працівники, було пошкоджено освітню інфраструктуру та порушено звичний навчальний процес. Водночас у закладі вважають неприйнятним, коли замість обговорення наслідків російського удару увага зосереджується на неперевірених повідомленнях.
Представників ЗМІ та блогерів закликали відокремлювати факти від припущень, поважати гідність людей, які пережили атаку, і надавати університету можливість прокоментувати критичні твердження про свою діяльність.
Окремо в РДГУ наголосили, що не заперечують необхідності оцінки організаційних рішень і дотримання заходів безпеки. Проте така оцінка, на думку колективу, повинна ґрунтуватися на доказах. У зверненні також повідомили про готовність університету співпрацювати з журналістами та надавати перевірену інформацію в межах законодавства.
Чому ця історія не обмежується скандалом у соцмережах
У цій ситуації є два питання, які важливо не змішувати. Перше – відповідальність Росії за удар по цивільному навчальному закладу, руйнування корпусу та травмування людей. Саме російська атака стала безпосередньою причиною трагедії. Друге – дотримання правил безпеки під час повітряної тривоги. Такі обставини можуть бути предметом журналістської перевірки та оцінки відповідних органів незалежно від того, наскільки болісними є наслідки обстрілу.
Водночас звинувачення у приховуванні потерпілих або виплаті грошей за мовчання потребують доказів. Самого допису в соцмережах для встановлення таких фактів недостатньо. Наразі публічно доступні свідчення студентів і представників факультету суперечать поширеним звинуваченням. Офіційних висновків, які б підтверджували ці звинувачення, не оприлюднено.
Постраждала не лише будівля університету
У своєму зверненні РДГУ окремо нагадує про історичну цінність пошкодженого корпусу. Будівлю звели у 1930 році в стилі модернізму як польську школу імені Миколая Коперника. Вона стала частиною історичного середовища району Грабник, а згодом — освітнього простору Рівного.
Тому відновлення корпусу важливе не лише для продовження навчання студентів, а й для збереження архітектурної спадщини міста. Після атаки в університеті оголосили збір коштів на відбудову факультету мистецтв. Крім того, 12 листопада у Рівному відбудеться благодійний концерт на підтримку РДГУ. Зібрані кошти планують спрямувати на відновлення пошкодженого навчального корпусу.
Перед університетом залишаються складні завдання: відновити приміщення, організувати безпечний освітній процес і підтримати людей, які пережили атаку. У колективі РДГУ підкреслюють: говорити про трагедію потрібно. Але відповідально, професійно та з повагою до людей, чиї життя вона змінила.
