Тепер, продаючи квартиру чи будинок, потрібно буде оплатити не лише експертну оцінку, держмито, відрахування до Пенсійного фонду, послуги нотаріуса, а й заплатити податок з доходу. Його розмір визначить нотаріус у день продажу, ще до посвідчення угоди.
— Зміни у цій сфері пов’язані з вступом у дію з першого січня поточного року окремих статей закону “Про податок з доходів фізичних осіб”, — розповідає приватний нотаріус Ірина ОМЕЛЬЯНЕНКО. — На нотаріусів тепер покладена роль податкового агента, адже відповідно до норм цього Закону нотаріуси вираховуватимуть розмір податку, який повинен бути сплачений від імені продавця у день укладання угоди. Вони ж нестимуть за це відповідальність. Лише після сплати податку при наявності відповідної квитанції правник може посвідчити угоду купівлі-продажу.
У разі, якщо площа житла, яке продають, не перевищує 100 квадратних метрів та продається вперше за рік, податок платити не треба. В іншому випадку — оподаткуванню підлягає різниця між загальною площею нерухомості та названими ста “квадратами”, за ставкою один відсоток від ціни житла, але не менше оціночної вартості. Наприклад, днями я оформляла угоду про продаж будинку загальною площею 361,9 квадратних метра, — розповідає нотаріус. — Оціночна вартість будівлі становила 542,574 тисячі гривень. Сума нарахованого податку (ставка один відсоток) — 3926,48 грн.
Якщо ж власник продає впродовж року більше одного об’єкта нерухомості, то, незалежно від його площі, податок становитиме 5% від вартості. За такою ж ставкою будуть нараховувати податок з продажу нежитлових приміщень.
Якщо ж квартира чи будинок переходить у спадщину від батьків чи подружжя (члени сім’ї першого ступеня споріднення), податок не сплачується. Від інших родичів — доведеться заплатити п’ять відсотків. Такі ж правила — і у випадку дарування нерухомості. Кошти від сплати цього податку надходитимуть до місцевих бюджетів.
Зміни в законодавстві викликали неоднозначну реакцію. Роль податкових агентів — зайве навантаження та відповідальність для нотаріусів, зовсім не відповідає характеру їхньої роботи, зауважує Ірина Омельяненко. Окремі частини закону, який передбачає нововведення, суперечать одна одній або іншим законам України. Процедура переоформлення рухомого та нерухомого майна і без того дуже дорога.
І хоча закон розроблявся аналогічно до європейських юридичних норм і стандартів, ми не можемо порівнювати ані стан доходів платників податку, ні прозорість оподаткування, ні схеми повернення неправильно або надмірно сплачених податків.
— У законі чітко не прописаний механізм звітування податкових агентів перед податковим органом, зокрема, нотаріусам досі не надані зразки бланків-звітів стосовно утримання цього податку. На практиці це може спричинити помилки й подальші штрафи у випадку неправильного нарахування або невідповідного звітування. Крім того, нині розмір експертної оцінки нерухомості, з якого й вираховуються всі необхідні платежі, практично дорівнює ринковій вартості, — наголошує Ірина Омельяненко.
Закон, звичайно, передбачає пільги та звільнення від сплати податку, однак непідготовленій людині без допомоги досвідченого юриста навряд чи вдасться розібратися у численних пунктах та підпунктах, які їх регулюють, та уникнути зайвих сплат, зауважує нотаріус.
