Василь Зима – відомий не лише як телеведучий телеканалу “Еспресо”, але й як талановитий прозаїк та поет.
Нещодавно він написав новий вірш про поетів.
“До речі, в часи глухого застою і тотального “совка”, саме поети говорили те, що давало надію, робили те, що ламало систему і не давали затвердіти серцям… Поети і зараз потрібні, бо вони не від світу цього”, – прокоментував поет свій твір.
Василь ЗИМА
Поети не мають старіти,
Ні душею, ні тілом, власне,
Поети – дорослі діти,
Для всіх поколінь невчасні…
Для всіх поколінь потрібні,
І болісні, як хвороба,
Лиш Господові підзвітні,
По грішному світу ходять..
Поети завжди печальні,
Ховають за сміхом смуток,
Як жертви оті сакральні,
Голгофи не оминути…
Їм більше болить, ніж завше
Болять нам вселенські бІди,
І п’ють із гіркої чаші,
Всміхаючись нам для виду…
Їм щось таке з неба впало,
Їх демон чи ангел може,
Чи боги отак зіграли,
В захмарній химерній ложі
Поети до смерті люблять,
До ран у серцях пробитих,
Без цього вони загублять,
Саму свою здатність – жити…
Поети не пишуть вІршів,
Вони витікають з кров’ю,
В холодній кімнатній тиші,
В розмові з самим собою…
Якби їх раптОм не стало,
Отак просто – раз і зникли,
Ми б навіть не помічали,
А з часом би просто звикли…
А потім би наші душі,
ЗатвЕрдли, немов алмази,
І проза щоденна душить,
І тоскно якОсь одразу…
Не п’ється вино і пиво,
Незримі стискають пута,
І хочеться раптом дива,
Живого поета – чути…
Ми звикли, що є – незриме,
Оте, що торкнеться раптом,
Магічні натхненні рими,
ОлЮднять безликий натовп…
Цінуйте поетів, дійсно,
Вони не такі, інакші,
І навіть якщо безвісні,
Вони все одно прекрасні…
Вони не вмирають, просто,
Повірте, це так і є,
Приходять до нас у гості,
А потім їх не стає…
Тому, поки є, читайте,
І слухайте їхній голос,
Поети – космічні зАйди,
Що просто за нас боролись…
Що просто робили, певно,
Найважчу у світі справу:
Прожили життя – даремно,
Бо просто його – віддали…
Нічого вони по сОбі,
У світі цім не залИшили,
Таке от незвичне хоббі,
Людей лікувати вІршами…
Поети не мають старіти,
Та рідко коли вдається,
Поети – дорослі діти,
З великим-великим серцем…
Перед цим Василь Зима написав зворушливий вірш про Захисників України. А також кілька ліричних та філософських віршів.
