Одним із перших до стрілецького батальйону добровільно приєднався майор поліції з Рівненщини Юрій Мельничук. На передовій він виконував надзвичайно відповідальну місію — забезпечував стабільний зв’язок під час бойових операцій та евакуацій. Після поранення і повернення з фронту продовжив рятувати життя вже у тилу: регулярно здає кров та підтримує як поранених військовослужбовців, так і цивільних.
За понад два десятиліття служби в органах внутрішніх справ Юрій Мельничук пройшов шлях від роботи в карному розшуку до служби в управлінні інформаційно-аналітичної підтримки, де працював упродовж останніх десяти років. Коли було створено стрілецький батальйон, він одним із перших став до його лав, а згодом пройшов підготовку зв’язківця.
Потрапив під потужний ракетний удар
3 вересня 2024 року боєць разом із побратимами потрапив під потужний ракетний удар у Полтаві. Тоді ворожі «Іскандери» забрали життя 58 людей, ще 328 дістали поранення. Серед травмованих був і Юрій, який отримав акубаротравму та численні забої.
Після реабілітації він повернувся до служби й у червні 2025 року вирушив у зону бойових дій на Донеччині. Під постійними обстрілами разом із побратимами відновлював зв’язок у зруйнованих населених пунктах: підіймався на дахи пошкоджених будинків, дерева та працював безпосередньо в місцях прильотів.
«Нашим завданням було відремонтувати мережу у конкретній локації. Одного разу товариш зі стрілбату Рівненщини на псевдо Джексон разом із двома побратимами з інших підрозділів налаштовували зв’язок, коли по будівлі влучило три КАБи. Дивом усі вижили», — пригадує Ярга.
“Мушу надолужений втрачений час із родиною”
Нещодавно Юрій Мельничук повернувся з передової додому, де на нього чекали дружина та двоє синів — чотирьох і шести років. Хлопчики щодня відраховували дні до зустрічі й тепер просять батька побути з ними якомога довше.
«Я мушу надолужити втрачений час із родиною. А потім — знову повернутися на фронт. Коли мої діти виростуть і запитають, що я робив під час війни, я з гордістю скажу: захищав країну», — каже боєць.
Навіть перебуваючи у тилу, Юрій продовжує допомагати іншим. Нещодавно у Рівненському обласному центрі служби крові він здійснив свою 71-шу донацію. Загалом завдяки цьому вдалося врятувати 139 життів, за що він отримав звання Почесного донора України.
Першу донацію Мельничук зробив ще у 2007 році — для допомоги постраждалим у ДТП. Відтоді він здає кров систематично, навіть під час служби на Краматорському напрямку.
«Окупант щодня безжально обстрілює мирне населення, а наші захисники роблять усе можливе для Перемоги. Тому надзвичайно важливо бути небайдужими. Одна краплина крові та її вчасне переливання можуть врятувати життя», — наголошує поліцейський.
Нагадаємо, нагороду з рук Головнокомандувача ЗСУ генерала Олександра Сирського отримав уродженець Рівненщини з позивним «Джип».
Боєць 33-ї окремої механізованої бригади, командир однієї зі стрілецьких рот бригади у мирний час працював на склярні – оператором склоформувальної машини. Далі був заступником директора з ремонту та експлуатації. 11-річну склярську кар’єру залишив, коли у 24 лютого 2022 року росія почала широкомасштабний наступ.
